Реєстраційний номер
0426U000224, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат юридичних наук
Дата захисту
23-10-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Протоколи слідчих (розшукових) дій як джерела доказів у кримінальному процесі України.
Здобувач
Туній Віталій Григорович,
Керівник Тичина Дмитро Михайлович
Опонент Хитра Андрій Ярославович
Опонент Почтовий Максим Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський державний університет внутрішніх справ
Опис
Дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці комплексних досліджень проблем правової природи, доказового значення та практичного застосування протоколів слідчих (розшукових) дій як джерел доказів у кримінальному процесі України, в якому сформульовані пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення кримінального процесуального законодавства й відповідної правозастосовної практики з урахуванням сучасних змін в кримінальному процесуальному законодавстві та особливого режиму кримінального провадження в умовах воєнного стану.
Надано поняття протоколів слідчих (розшукових) дій як самостійних процесуальних документів та джерел доказів, що поєднують у собі ознаки процесуального акту та офіційного документа і є особливою формою фіксації доказової інформації, яка підтверджує законність проведення процесуальної дії, її учасників і результати, виконує функцію носія фактичних даних і водночас правової гарантії дотримання принципів кримінального провадження та забезпечення прав і свобод його учасників, що зумовлює необхідність особливої уваги до якості форми й змісту цих документів.
Науково обґрунтовано роль протоколів слідчих (розшукових) дій у системі доказування, які виступають основною процесуальною формою фіксації обставин, що мають значення для кримінального провадження, і водночас є інструментом процесуального контролю за дотриманням прав сторін, що дозволяє визначити їхню унікальність у структурі кримінального процесу як джерел доказів та механізму підтвердження правомірності дій органів досудового розслідування, а також як гарантії дотримання принципів змагальності, верховенства права та презумпції невинуватості;
Запропоновані шляхи реформування процесуального регулювання протоколів слідчих (розшукових) дій як джерел доказів з урахуванням технологічних інновацій і міжнародних стандартів, що передбачає поєднання письмової та цифрової форми протоколювання яка мінімізує процесуальні помилки, підвищує якість доказової бази й прозорість розслідування, оскільки, проблеми, пов’язані з неналежним оформленням протоколів слідчих (розшукових) дій, безпосередньо впливають на ефективність досудового розслідування та справедливість судового розгляду, адже недоліки протоколювання створюють ризики визнання доказів недопустимими, ускладнюють доведення обставин і призводять до затягування процесу, а порушення процесуальних прав учасників (відсутність перекладу, підписів чи відображення їх позицій) стають підставою для констатації порушень Конвенції про захист прав людини.
Визначені критерії оцінки повноти складеного протоколу слідчої (розшукової) дії шляхом обґрунтування необхідності визначення універсальних стандартів щодо обов’язкової фіксації основних деталей та встановлення процедур контролю за їх дотриманням під час складання процесуального документа, що дозволяє мінімізувати ризики, пов’язані з недоліками протоколів, та сприяє підвищенню їх доказової цінності у кримінальному провадженні.
Розширене наукове уявлення про центральне значення протоколів допиту, обшуку та огляду місця події, які є найпоширенішими джерелами доказів і формують основу доказового процесу, адже фіксують найважливіші відомості для кваліфікації кримінального правопорушення й судового розгляду, але водночас виявлено низку проблем їх складання, зокрема, шаблонність формулювань у протоколах допиту, поверховість опису вилучених предметів та вихід за межі ухвали суду в протоколах обшуку, формальність і відсутність належної додаткової фіксації в протоколах огляду місця події, що істотно знижує їхню доказову цінність і може призвести до визнання доказів недопустимими, як це підтверджує практика ЄСПЛ.
Надані теоретико-праксеологічні підходи до протоколів слідчого експерименту, ексгумації трупа та негласних слідчих (розшукових) дій як процесуальних документів підвищеної складності, які потребують особливої точності та суворого дотримання процесуальних вимог, оскільки стосуються дій, що безпосередньо обмежують права і свободи особи, при цьому протокол слідчого експерименту має містити повний опис умов його проведення, протокол ексгумації відображати процедуру з урахуванням етичних і законних норм, а протоколи негласних дій – виступають основним засобом перевірки законності втручання у приватне життя, що підтверджує їх особливу роль у балансі між інтересами правосуддя та фундаментальними правами людини.
Узагальнено міжнародну практику складання та використання протоколів слідчих (розшукових) дій, що засвідчив у провідних країнах Європи та Північної Америки зростання ролі технічної фіксації (аудіо- та відеозаписів), запровадження електронного документообігу та посилення контролю за речовими доказами, документами і дотриманням прав і свобод людини.
Запропоновані підходи до навчання правоохоронців роботі з цифровими технологіями у сфері кримінального провадження з обов’язковим засвоєнням стандартів і вимог до обробки електронних протоколів (копіювання, пересилання, зберігання).
Дата реєстрації
2026-09-30
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-30 / 2026-09-30
