Реєстраційний номер
0521U101330, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор медичних наук
Дата захисту
11-05-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Патофізіологічні механізми варіабельності клінічного перебігу та система надання медичної допомоги хворим на цукровий діабет 2-го типу в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки.
Здобувач
Михальчишин Галина Петрівна, к.мед.н.
Керівник Комісаренко Юлія Ігорівна
Консультант Комісаренко Юлія Ігорівна
Опонент Урбанович Аліна Мечиславівна
Опонент Ковальова Олена Михайлівна
Опонент Соколова Любов Констянтинівна
Рецензент Шипулін Вадим Петрович
Рецензент Курченко Андрій Ігоревич
Рецензент Мальчевська Тетяна Йосипівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України
Опис
У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення науково-практичної проблеми ендокринології щодо підвищення ефективності комплексної медичної допомоги пацієнтам із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) на підставі вивчення вуглеводного, ліпідного, імунного та гормонального статусів у пацієнтів із різним перебігом захворювання. За отриманими результатами розроблено стратегію профілактичних і лікувальних заходів щодо корекції метаболічних порушень у хворих з ЦД 2-го типу в поєднанні з НАЖХП.
Встановлено характер змін і структуру взаємозв'язків показників вуглеводного, ліпідного, гормонального та імунного статусу пацієнтів із ЦД 2-го типу та НАЖХП залежно від рівня трансаміназ. Показано, що пацієнти з підтвердженою НАЖХП достовірно частіше, ніж пацієнти з ЦД 2-го типу, але без вказаної патології, пред’являли скарги на симптоми, характерні для ураження печінки, причому з розвитком НАЖХП у хворих на ЦД 2-го типу достовірно асоціюються тривалість ЦД, його тяжка форма, наявність ускладнень: проліферативної ретинопатії, нефропатії ІІІ-ІV ст., макросудинних захворювань, насамперед інфаркту міокарда. Ожиріння, порушення вуглеводного обміну та цитолітичний синдром є ключовими чинниками виникнення НАЖХП у пацієнтів із ЦД 2-го типу. Це підтверджено достовірним зв’язком за даними покрокового множинного логістичного регресійного аналізу між розвитком НАЖХП та ІМТ, НОМА-ІR і рівнем АЛТ.
Роль запальних механізмів у розвитку НАЖХП на тлі ЦД 2-го типу підтверджено наявністю достовірних асоціацій між НАЖХП і рівнями ІЛ-1β, IЛ-6, IЛ-8 і ЧНП-α, достовірним зв’язком цитокінів із показниками, що характеризують порушення вуглеводного, ліпідного обміну, а також функціонального стану печінки. На тлі НАЖХП, порівняно з її відсутністю, виявлено вищу готовність клітин до апоптозу, вищу активність Т-хелперів 1-го типу, активність гострого та хронічного запального процесу, а також більші прояви імунотоксикозу, що підтверджено достовірно вищим вмістом патогенних циркулюючих імунних комплексів середнього та малого розміру.
Показано, що адипонектин має протекторні властивості відносно розвитку НАЖХП у хворих на ЦД 2-го типу, оскільки саме за поєднання в пацієнта вказаних станів визначено нижчий рівень адипонектину в сироватці крові на тлі негативних зв’язків адепонектину з індексом HOMA-ІR, ТГ, ІМТ і тривалістю ЦД.
Доведено агресивну роль ацил-греліну в хворих на ЦД 2-го типу щодо розвитку НАЖХП, що підтверджено достовірно вищим рівнем ацил-греліну в сироватці крові хворих на ЦД 2-го типу та НАЖХП, достовірною асоціацією між ацил-греліном і наявністю НАЖХП у хворих на ЦД 2-го типу незалежно від активності АЛТ, ТГ, АСТ і НОМА-IR, а також добрими операційними характеристиками діагностичної моделі прогнозування НАЖХП за допомогою визначення ацил-греліну.
Створено алгоритм визначення пацієнтів високого ризику ускладненого перебігу ЦД 2-го типу на підставі розроблення прогностичних моделей швидкого прогресування фіброзу в хворих на ЦД 2-го типу та НАЖХП.
Фінальна клінічна модель включає шість прогностичних змінних: рівні ТГ, лужної фосфатази, інсуліну, ІЛ-6, ЧНП-α та адипонектину.
Розроблено вдосконалену інтегровану систему надання медичної допомоги хворим на ЦД 2-го типу та асоційовану з ним НАЖХП. Основними компонентами якої є хворий на ЦД 2-го типу з чинниками ризику розвитку НАЖХП і система охорони здоров’я з чітким визначенням організаційних технологій, мультидисциплінарним підходом до лікувально-діагностичного процесу. Основними інноваційними елементами системи стали міждисциплінарна координація при формуванні маршруту хворого на ЦД 2-го типу між закладами різних рівнів, міждисциплінарний пакет рішень із прогнозування та запобігання розвитку фіброзу при НАЖХП, єдина електронна медична документація для спостереження за хворим.
Доведено, що комплексна терапія ЦД 2-го типу та НАЖХП призводить до зменшення клінічних проявів захворювання, поліпшення вуглеводного, ліпідного та імунного статусу в пацієнтів і сповільнює прогресування захворювання.
Дата реєстрації
2021-05-26
Додано/оновлено в НРАТ
2021-05-26 / 2026-06-30
