Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0524U000373, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 10-12-2024 Статус Захищена Назва роботи СУЧАСНА ТАКТИКА І МЕТОДИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ ГІРШПРУНГА У ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП ІЗ УРАХУВАННЯМ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ПРОТЯЖНОСТІ АГАНГЛІОЗУ Здобувач Курташ Олег Олегович, Кандидат медичних наук Опонент Конопліцький Віктор Сергійович Опонент Боднар Олег Борисович Опонент Мельниченко Марина Георгіївна Рецензент Пойда Олександр Іванович Рецензент Бензар Ірина Миколаївна Рецензент Іванчов Павло Васильоич Опис Хвороба Гіршпрунга (ХГ) – складна вада розвитку кишечника, яка характеризується відсутністю м’язових (ауербахівських) та підслизових (мейснерівських) нервових сплетень в певному відрізку стінки кишки, що призводить до порушення пропульсивної здатності ураженого відділу кишечника, до різкого розширення та гіпертрофіївищерозташованих його ділянок і до утруднення випорожнення (Hotta R al., 2016; Tam PK, 2016). Частота цієї аномалії у світі за останні роки зросла в 15 раз (від 1:30000 до 1:2000 живих немовлят), чому значно посприяла інтенсифікація ранньої діагностики (Agha RA et al., 2020; Giuliani S et al., 2020; Langer JC., 2022). Єдиним ефективним способом лікування ХГ є хірургічний. Суть радикальної операції полягає в тому, що резектують агангліонарний сегмент і частину зміненої кишки та накладають коло-анальний анастомоз. Проте, за даними літератури, при використанні сучасних мініінвазивних методів хірургічного лікування ХГ можливі до 3,5% ранніх та 36,8% віддалених хірургічних ускладнень (Davidson JR et al., 2021; Jiao C et al., 2018; Prytula V & Kurtash O, 2021; Scholfield DW & Ram AD, 2016). Пізні ускладнення після операцій, перенесених із приводу ХГ спостерігаються у 40,4% пацієнтів. Серед них, найчастіше виникає стеноз коло-анального анастомозу (44,7%), нориці товстої кишки (15,8%), запори (15,8%), залишковий агангліоз (10,5%) та недостатність анального сфінктера (10,5%). У 57,9% випадків необхідна повторна хірургічна корекція таких ускладнень (Konoplitskyi V et al., 2016; Kryvchenya DU et al., 2018; Melnychenko M, 2022; Puri P & Gosemann JH, 2012; Saadai P et al., 2019). Оцінюючи технічні інтраопераційні особливості кожного варіанту, результати ранніх та віддалених результатів, автори з різних клінік долучилися до обговорення відкритих та мініінвазивних методик із наголошенням на позитивні та проблемні питання різних напрямків хірургічного лікування ХГ в залежності від віку та протяжності агангліозу (Bodnar O et al., 2021; Gorbatyuk O et al., 2022; Lewit RA et al., 2022; Wood RJ & Garrison AP, 2022). Все це диктує необхідність удосконалення існуючих і пошуку нових методів хірургічної корекції ХГ у дітей різних вікових груп із урахуванням локалізації та протяжності агангліозу. Дата реєстрації 2024-11-06 Додано в НРАТ 2024-11-06 Закрити