Реєстраційний номер
0526U000351, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор юридичних наук
Дата захисту
16-11-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Сучасний авторитарний політичний режим: конституційно-правове дослідження.
Здобувач
Скрипнюк Олександр Олександрович, Кандидат юридичних наук
Консультант Крусян Анжеліка Романівна
Консультант Шемшученко Юрій Сергійович
Опонент Васильченко Оксана Петрівна
Опонент Колодій Анатолій Миколайович
Опонент Барабаш Юрій Григорович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню сучасного авторитарного політичного режиму за допомогою теоретико-методологічного інструментарію науки конституційного права, виявленню широкої панорами його варіацій та особливостей у динаміці трансформації та пристосування до сучасних викликів у конституційно-правовому вимірі на прикладі сучасних держав-автократій. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що більш ніж третина населення світу живе в умовах авторитарного правління і цей показник демонструє стабільну тенденцію до зростання. Сучасний авторитарний режим постає конкурентним, привабливим для політичних лідерів типом політичного режиму, до якого рухається форма держави дедалі більшої кількості держав, що актуалізує конституційно-правове дослідження його природи та характеристик.
Наукова новизна результатів дослідження зумовлена комплексним міждисциплінарним авторських підходом до сучасного авторитарного політичного режиму, його трансформації, варіацій та особливостей пристосування до сучасних викликів. У першому розділі сучасний авторитарний політичний режим позиціоновано як об’єкт конституційно-правового аналізу. Простежено стан конституціоналізму в умовах сучасного авторитарного режиму, який приховує свою сутність за фасадом конституціоналізму, порушуючи в конституційному регулюванні абсолютну більшість його принципів. В умовах авторитарного режиму констатується інволюція або уявний конституціоналізм (формальне визнання конституційних прав і свобод у поєднанні з їх ігноруванням на практиці). Фасадні конституції ухвалюються для збереження демократичної респектабельності авторитарного політичного режиму.
Напрацьовано авторську методологію дослідження авторитарного режиму, проаналізовано його конституційний вимір у найбільш поширених класифікаціях політичних режимів. Простежено трансформацію політичних режимів крізь призму еволюції, зміцнення авторитаризму, а не демократії. Поняття політичного режиму та його найбільш поширена класифікація на демократичний, недемократичний / антидемократичний (авторитарний, тоталітарний) виникли в результаті домінування теорій демократизації та транзитології як парадигми осмислення процесів демократизації, переходу від авторитаризму до демократії. Критерієм формування цієї класифікації є рівень / ступінь демократичності політичного режиму, а сама класифікація є темпоральною шкалою етапів розвитку демократії, де, наприклад, тоталітаризм є повною відсутністю демократії, який потім еволюціонує / трансформується в авторитаризм. Обґрунтовано, що розвиток політичних режимів може відбуватися у протилежному напрямі – автократизації (регресу демократії).
Проаналізовано низку варіацій сучасного авторитарного політичного режиму в динаміці його трансформації та пристосування до сучасних викликів, зокрема в конституційно-правовому розумінні як конституційного авторитаризму під виглядом авторитарного конституціоналізму. Доведено, що спроби запровадження у конституційний та політичний дискурси поняття «авторитарний конституціоналізм» є способом легітимації авторитаризму, оскільки дає підстави розглядати діаметрально протилежний феномен конституціоналізму – авторитаризм як його різновид.
Завдяки застосуванню комплексного підходу обґрунтовано, що гібридний та тоталітарний політичні режими можна вважати протилежними полюсами сучасного авторитарного політичного режиму в його широкому розумінні. Відтак у другому розділі вирішено полілему позиціонування і класифікації гібридного політичного режиму як окремого виду, перехідної форми, різновиду демократичного чи авторитарного. Аналіз конституційних аспектів гібридних політичних режимів, зокрема в індексах демократії / свободи, дав підстави класифікувати гібридний політичний режим як різновид сучасного авторитарного режиму. Тому в дисертаційному дослідженні запропоновано конституційно-правове визначення гібридного політичного режиму як різновиду сучасного авторитарного політичного режиму з елементами демократії, що характеризується: національним (унікальним) поєднанням авторитаризму і демократії, в якому демократичні інститути використовуються для імітації демократії та маскування авторитарної природи політичного режиму; стійкістю, зумовленою гібридною природою (гетерозисним ефектом), яка забезпечує йому конкурентні переваги над чистими демократичними і недемократичними формами та адаптацію до стандартів та принципів демократії, міжнародно-правових вимог; декларуванням, але недотриманням або частковим дотриманням принципів конституціоналізму (фасадним конституціоналізмом); короткостроковим або довгостроковим потенціалом трансформації в авторитарний або демократичний режим.
Концептуалізовано конституційно-правове розуміння гібридизації як правового інструментарію, а також політичної стратегії збереження автократії.
Дата реєстрації
2026-10-23
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-23 / 2026-10-23
