Реєстраційний номер
0526U000353, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор архітектури
Дата захисту
23-10-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Теоретико-методологічні основи формування житлових будівель з системами безпеки і життєзабезпечення з врахуванням їх життєвого циклу
Здобувач
Бордун Марина В'ячеславівна, Доктор філософії
Консультант Бевз Микола Валентинович
Опонент Гнесь Ігор Петрович
Опонент Товбич Валерій Васильович
Опонент Жовква Ольга Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Львівська політехніка"
Опис
У дисертаційній роботі розроблено теоретико-методологічні основи комплексного формування середовища перебування людини, раціональних архітектурно-планувальних, об’ємно-просторових рішень, архітектурно-конструктивно-технологічних систем житлових будівель з елементами безпеки і життєзабезпечення як стійких структур адаптації до сучасних і майбутніх глобальних викликів і загроз, особливо воєнних, які на сьогодні і в майбутньому є екзистенційними для України.
Методологія ґрунтується на комплексному міждисциплінарному підході, який поєднує соціально-філософську концепцію людського життя як найвищої цінності; аналіз глобальних цивілізаційних викликів і загроз; виділення воєнної загрози для України, як екзистеційної на сьогодні і майбутню перспективу; ризико-орієнтований підхід до оцінки воєнних загроз на основі статистичних даних про засоби ураження і їх просторово - частотне розподілення по території України; виділення і розвиток пасивних архітектурно-конструктивних і містобудівних заходів забезпечення безпеки цивільного населення і інфраструктурних об’єктів в містах і селищах; просторово – територіальний розподіл воєнних загроз і кластерне районування території України за функціональним призначенням в умовах війни і повоєнного розвитку; безпеково-адаптивну архітектуру, як відповідь на воєнні загрози; системний підхід до формування мережі і архітектурно-планувальних рішень укриттів цивільного захисту в існуючій міській забудові і при новому будівництві; концептуальні засади обґрунтування архітектурно-конструктивно-технологічних систем (АКТС) житлових будівель нового будівництва в умовах війни і повоєнного розвитку; оцінку життєвого циклу житлових будівель для реалізації концепції сталого і регенеративного розвитку і вибору найбільш раціональних АКТС залежно від умов.
У роботі досліджено закономірності впливу глобальних загроз на формування житлового середовища, виконано систематизацію факторів ризику та визначено їхній вплив на архітектурно-планувальні рішення, містобудівний розвиток і життєвий цикл житлових будівель.
Проведено аналіз воєнних загроз, сучасних засобів ураження, територіальної диференціації воєнних ризиків та основних факторів, що визначають рівень воєнної загрози для регіонів України. За наявними статистичними даними виконано оцінку ризику подій, пов’язаних з війною: ризик за кількістю жертв серед мирного населення України за роки війни; ризику повного руйнування будівель і споруд та кількістю імовірних жертв серед цивільного населення по районам для м. Києва. Отримані дані можуть бути основою для розміщення мережі укриттів цивільного захисту. Запропоновано функціонально-територіальне районування України з виділенням кластерних зон: «Зона відчуження», «Мережа ураження», «Фронтир», «Причорномор’я», «Опора» і «Тил» , для яких можливий диференційований підхід до просторового планування та інженерного захисту територій.
Обґрунтовано вирішальну роль міського планування та архітектурного проєктування у підвищенні пасивних оборонних можливостей міст в умовах війни, систематизовано відповідні критерії планування та елементи містобудування (розташування об’єктів, ландшафт, міські мережі, землекористування, щільність населення, інфраструктура тощо), розроблено класифікацію та модель типологізації захисних споруд цивільного захисту, обґрунтовано архітектурно-планувальні принципи їх інтеграції у житлову забудову залежно від типу забудови, способу розміщення, місткості та функціонального призначення. Розроблено архітектурно-конструктивні рішення інтеграції укриттів в існуючу забудову та поверхових «капсул безпеки» миттєвої доступності для нового будівництва, а також обґрунтовано вимоги до безпечних шляхів евакуації багатоповерхових будинків, що мінімізують ризик ураження мешканців під час повітряних атак.
Визначено вимоги до житлових будівель упродовж життєвого циклу (безпека, функціональність, комфорт, економічність, екологічність, енергоефективність), розроблено класифікацію житлових будівель за функціональним призначенням для умов війни та повоєнного відновлення. Сформульовано принципи формування архітектурно-конструктивно-технологічних систем (АКТС) житлових будівель та розроблено типологію із семи типів АКТС для малоповерхової, середньо- та багатоповерхової забудови. Обґрунтовано багаторівневий захист систем життєзабезпечення з переходом до децентралізованої моделі енергозабезпечення на відновлюваних джерелах.
За методологією LCA визначено екологічний вплив запропонованих АКТС за показником потенціалу глобального потепління та підтверджено екологічну ефективність запропонованих рішень для повоєнної відбудови України.
Дата реєстрації
2026-10-23
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-23 / 2026-10-23
