Реєстраційний номер
0526U000358, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор наук з державного управління
Дата захисту
26-11-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Публічне управління у сфері національної безпеки України в умовах євроінтеграції.
Здобувач
Порока Станіслав Григорович, Доктор філософії
Консультант Домбровська Світлана Миколаївна
Опонент СИЧЕНКО Віктор Володимирович
Опонент Бєлай Сергій Вікторович
Опонент Бурик Зоряна Михайлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет цивільного захисту України
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої наукової проблеми науково-методологічного обґрунтування та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення публічного управління у сфері національної безпеки України в умовах євроінтеграції. Дослідження спрямоване на підвищення ефективності механізмів забезпечення національної безпеки відповідно до стандартів ЄС та НАТО, що набуває особливої актуальності в контексті російської воєнної агресії та європейських інтеграційних прагнень Української держави.
Об'єктом дослідження є публічне управління у сфері національної безпеки. Предметом дослідження є механізми публічного управління у сфері національної безпеки України в умовах євроінтеграції.
Методологічну основу роботи становить комплекс загальнонаукових та спеціальних методів пізнання. Системний підхід застосовано для розкриття взаємозв'язків між елементами системи національної безпеки та механізмами публічного управління. Компаративний аналіз використано при вивченні досвіду реформування сектору безпеки країн Центрально-Східної Європи, зокрема Польщі, країн Балтії, Румунії та Болгарії, що успішно завершили процес євроатлантичної інтеграції. Структурно-функціональний метод дозволив виявити особливості взаємодії органів публічного управління у безпековій сфері та ідентифікувати структурні дисфункції. Методи моделювання та прогнозування застосовувалися при розробці концептуальних засад оптимізації системи управління національною безпекою. Статистичний аналіз забезпечив емпіричну базу для оцінки стану кадрового забезпечення, а експертне оцінювання дозволило виявити проблеми міжвідомчої координації у секторі безпеки.
У роботі вперше із застосуванням комплексного підходу обґрунтовано структурно-функціональні засоби вирішення ключових проблем публічного управління у сфері національної безпеки України (інституційні, організаційні, кадрові та нормативно-правові), що дозволило розробити діагностичну матрицю інституційної спроможності безпекового сектору, у межах якої систематизовано проблеми, пов’язані з його функціонуванням: недосконалість міжвідомчої координації; недостатня професіоналізація кадрів; фрагментарна адаптація нормативно-правової бази; відсутність інтегрованої системи оцінки ризиків; обмежені можливості участі громадянського суспільства.
Запропоновано систему кадрового забезпечення публічного управління у сфері національної безпеки, яка (система) відзначається впровадженням трикластерної компетентнісної моделі добору керівників безпекового сектору для п'яти рівнів управління (L-1 – L-5), що адаптує логіку стандарту Bi-SC 75-7 та Bi-SC 75-3 для цивільних управлінців. У межах цієї моделі визначено такі кластери, як професійні компетентності (управління безпекою, оцінка ризиків, стратегічне планування), управлінські компетентності (лідерство, кризове прийняття рішень) та інтеграційні компетентності (міжвідомча координація, міжнародна співпраця, мовна компетентність за STANAG 6001), що мають бути орієнтовані на стандарти НАТО та передбачати застосування сучасних підходів до професіоналізації сектору безпеки, упровадження модульних програм підготовки та безперервного професійного розвитку, багаторівневих механізмів оцінки ефективності діяльності персоналу та системи мотивації фахівців.
Концептуалізовано засади оптимізації публічного управління у сфері національної безпеки, що дали змогу окреслити: контур оцінки (систематична ідентифікація загроз через Національний реєстр ризиків на основі адаптованого ISO 31000, стратегічне передбачення, структуровані аналітичні техніки); контур реагування (превентивне управління ризиками через ризик-орієнтоване бюджетування, координоване кризове реагування); контур адаптації (процес засвоєння досвіду через аналіз за результатами дій, безперервний моніторинг індикаторів стійкості за базовими вимогами НАТО щодо стійкості (Baseline Requirements)), що забезпечує перехід від реактивного до інституціоналізованого управління стійкістю системи національної безпеки.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання органами державної влади при формуванні та реалізації політики національної безпеки. Рада національної безпеки і оборони України може застосувати запропоновані механізми при розробці Стратегії національної безпеки та доктринальних документів сектору безпеки і оборони. Центральні органи виконавчої влади у сфері безпеки отримують науково обґрунтовані підходи до реформування управлінських процедур, впровадження європейських стандартів координації та оптимізації міжвідомчої взаємодії. Органи місцевого самоврядування можуть використати запропоновані моделі при організації заходів цивільного захисту населення та територій, особливо в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Заклади вищої освіти отримають сучасну методологічну базу для підготовки фахівців з публічного управління та національної безпеки, що відповідає актуальним викликам та завданням євроінтеграційного процесу України.
Дата реєстрації
2026-10-28
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-28 / 2026-10-28
