Реєстраційний номер
0526U000380, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор медичних наук
Дата захисту
24-11-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Профілактика, діагностика та лікування контрактур плечового суглоба.
Здобувач
Юрійчук Любомир Михайлович, Кандидат медичних наук
Опонент Фіщенко Володимир Олександрович
Опонент Кваша Володимир Петрович
Опонент Мовчан Олександр Степанович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Національний інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України"
Опис
Дисертацію присвячено підвищенню ефективності діагностики та лікування контрактур плечового суглоба шляхом дослідження їх патогенезу, морфологічних і біомеханічних особливостей та обґрунтування диференційованої лікувальної тактики при ідіопатичному і вторинному адгезивному капсуліті. Актуальність роботи зумовлена тривалим больовим синдромом, обмеженням рухів і функціональним дефіцитом, а також недостатнім урахуванням етіологічних та структурних відмінностей контрактур під час вибору лікування.
Клінічну частину виконано за результатами обстеження та лікування 889 пацієнтів із контрактурою плечового суглоба. Ідіопатичний адгезивний капсуліт діагностовано у 230 осіб (25,9 %), вторинний у 659 (74,1 %). Серед усіх обстежених післятравматичні контрактури виявлено у 419 пацієнтів (47,13 %), післяопераційні у 189 (21,26 %), контрактури іншої етіології у 51 (5,73 %), зокрема на тлі омартрозу та кальцинуючого тендиніту сухожилків ротаторної манжети. Проведено аналіз результатів лікування з урахуванням походження та патогенетичних особливостей контрактур.
Експериментальне дослідження проведено на 11 кролях породи Сірий велетень віком 2–2,5 року, масою 4,2–4,5 кг. Ушкодження суглобового хряща моделювали внутрішньосуглобовим введенням колагенази в дозі 1500 колагеназних одиниць. Потовщення капсули та зміни синовіальної мембрани виявлено у 72,7 % зразків відповідно, фіброзні зміни у 27,3 %, клітинно-запальну інфільтрацію у 54,5 %. Установлено кореляцію між ступенем ушкодження хряща та вираженістю змін синовіальної мембрани (r = 0,74; p = 0,02). Результати підтримують уявлення про взаємозв’язок ураження суглобового хряща та змін капсульно-синовіальних структур.
За допомогою програм SolidWorks та ANSYS створено тривимірну імітаційну модель плечового суглоба і досліджено його напружено-деформований стан за різних варіантів контрактури. Локальне зниження еластичності капсули супроводжувалося зростанням напружень у суглобовому хрящі та субхондральній кістці. Отримані результати обґрунтовують урахування локалізації капсулярних змін під час вибору реабілітаційних рухів і планування селективної капсулотомії та вказують на можливий біомеханічний механізм прогресування дегенеративних змін.
Оцінено діагностичну інформативність клінічних тестів при ранньому ідіопатичному адгезивному капсуліті. Чутливість коракоїдного больового тесту становила 86 %, специфічність 87 %, тесту Noboa відповідно 84 % і 79 %. Жоден тест не мав абсолютної діагностичної цінності. У дослідженій вибірці на першій стадії активного синовіту клінічні тести були інформативнішими за ультрасонографію та магнітно-резонансну томографію. Результати обґрунтовують їх використання у складі комплексного первинного обстеження.
Рентгенденситометрично встановлено зниження мінеральної щільності кісткової тканини голівки плечової кістки (p = 0,021) та великого горбка (p = 0,034) у пацієнтів із контрактурою на тлі розриву сухожилка надостьового м’яза навіть за відсутності системного остеопорозу. Виявлено кореляційний зв’язок між зменшенням кута відведення та зниженням мінеральної щільності кісткової тканини (r = 0,44–0,68; p < 0,01). Ці дані узгоджуються з роллю зниження механічного навантаження та гіпокінезії у формуванні локальних остеопенічних змін.
Включення дистензійних внутрішньосуглобових ін’єкцій до консервативного лікування вторинного адгезивного капсуліту супроводжувалося кращими функціональними результатами через шість місяців за шкалою Constant Shoulder Score (p = 0,034). Для зменшення болю за візуально-аналоговою шкалою відзначено тенденцію до покращення, яка не досягла статистичної значущості за порога p < 0,05 (p = 0,06).
За результатами клінічного аналізу визначено сприятливий для хірургічного лікування період від 100 до 350 діб від початку захворювання. Висічення дзьобоплечової зв’язки супроводжувалося збільшенням зовнішньої ротації з 12,8° до 51,5° через шість місяців (p = 0,04). Оцінено застосування селективної капсулотомії у поєднанні із субпекторальним тенодезом та реконструктивними втручаннями при вторинному адгезивному капсуліті.
Сформульовано концепцію контрактури плечового суглоба як мультиструктурного патологічного процесу із залученням капсули, суглобового хряща, сухожилково-кісткового прикріплення та кісткової тканини. Практичне значення роботи полягає в удосконаленні ранньої діагностики, обґрунтуванні диференційованого вибору консервативного і хірургічного лікування, урахуванні локалізації капсулярних змін та функціонального стану суглоба під час планування реабілітації.
Ключові слова: плечовий суглоб, контрактура, адгезивний капсуліт, капсула суглоба, біомеханіка, мінеральна щільність кісткової тканини. Галузь – медицина.
Дата реєстрації
2026-11-06
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-06 / 2026-11-06
