Реєстраційний номер
0526U000382, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор сільськогосподарських наук
Дата захисту
06-11-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Еколого-генетичні основи сайт-специфічного формотворчого процесу у пшениці озимої
Здобувач
Горщар Владислав Іванович, Кандидат сільськогосподарських наук
Опонент Лісовий Микола Михайлович
Опонент Вінюков Олександр Олександрович
Опонент Марченко Тетяна Юріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
Встановлено закономірності взаємодії генотипів пшениці озимої з хімічними супермутагенами як модельними екогенетичними стресорами різної інтенсивності, особливості прояву екогенетичної токсичності, адаптивних реакцій та формування спадкової мінливості залежно від генетичних особливостей рослин. Одержані результати поглиблюють уявлення про еколого-генетичну взаємодію в системі «генотип – чинник середовища» за умов контрольованого стресового впливу.
Обґрунтовано практичну можливість створення комплексів на базі НЕС із сортом Полянка та НМС із сортами Полянка, Каланча і Почайна за концентрацій НЕС 0,01–0,025 % та НМС 0,0125–0,025 %. Зважаючи на кількість корисних змін і невиявлення негативних наслідків у межах проведених досліджень, перспективними є комплекси на базі АН у діапазоні 0,01–0,05 % із сортами Балатон, Каланча, Полянка, Почайна та ДМС 0,0125 % із сортами Каланча і Полянка. Встановлення характеру генотип-мутагенної взаємодії у першому поколінні мутантної популяції створює можливість раннього прогнозування та вибракування неперспективних генотипів.
За ефективністю комплексів щодо виходу практично цінних форм екогенетичні чинники ранжовано так: АН → НМС, НЕС → ДМС → ЕМС, ДАБ; вихідні генотипи — Почайна, Каланча → Полянка → Балатон → Золото України, Боровиця, Зелений гай → Нива одеська. У системах «сорт – екогенетичний чинник» створено перспективні лінії пшениці м’якої озимої як вихідний матеріал для генетичного поліпшення культури та формування продуктивних агроценозів.
За результатами порівняльного та контрольного випробувань перспективними за поєднанням високої врожайності із задовільними технологічними якостями були лінії 17 (Балатон, НЕС 0,01 %), 26 (Балатон, АН 0,025 %), 29 (Золото України, НМС 0,0125 %), 213 (Зелений гай, НЕС 0,01 %), 278 (Боровиця, НМС 0,0125 %), 334 (Каланча, ДМС 0,0125 %), 356 (Каланча, АН 0,05 %), 412 (Полянка, ДМС 0,0125 %), 442 (Почайна, НЕС 0,01 %) та 423 (Почайна, АН 0,025 %). Лінії 415 (Полянка, НМС 0,0125 %) та 446 (Почайна, АН 0,05 %) характеризувалися високими показниками врожайності та якості й мають перспективу прямого використання без додаткових циклів поліпшення. Лінії 345 (Каланча, НЕС 0,025 %) та 401 (Полянка, НЕС 0,025 %) доцільно використовувати як донори ознак якості.
Дата реєстрації
2026-11-06
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-06 / 2026-11-06
