Реєстраційний номер
0820U100181, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
08-09-2020
Статус
Захищена
Назва роботи
Прогнозування порушень зрощення переломів та клініко-експериментальне обґрунтування ранньої діагностики та вибору методу лікування
Здобувач
Килимнюк Любов Олександрівна,
Керівник Фіщенко Володимир Олександрович
Опонент Попсуйшапка Олексій Корнілійович
Опонент Труфанов Іван Іванович
Рецензент Хіміч Сергій Дмитрович
Рецензент Барило Олександр Семенович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Опис
Робота присвячена проблемі прогнозування та диференційованого підходу до вибору методу лікування при розладах остеорепарації. Порушення зрощення переломів пов’язані з високими соціально-економічними затратами, низькою ефективністю коштовного лікування, тривалою реабілітацією та високою часткою незадовільних функціональних результатів. Мета роботи полягала в покращенні результатів лікування хворих з порушеннями зрощення переломів шляхом прогнозування та ранньої діагностики розладів репаративного остеогенезу і диференційованого підходу до вибору методу лікування на основі клініко-експериментального обґрунтування. Для реалізації поставленої мети було виконано експериментальне дослідження ефективності консервативної стимуляції процесів зрощення в умовах нестабільного остеометалосинтезу та порівняльний аналіз клінічних результатів хірургічного лікування пацієнтів зі сповільненою консолідацією та хибними суглобами трубчастих кісток з результатами використання екстракорпоральної ударно-хвильової терапії. В результаті експерименту на основі рентгенологічних та морфологічних показників, що характеризували процеси зрощення переломів, доведено позитивний вплив застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії на формування регенерату («Патент України на корисну модель № 132502», 2019). Встановлено достовірно кращі якісні та кількісні характеристики новоутвореної кісткової тканини під дією акустичного впливу екстракорпоральної ударно-хвильової терапії. Доведено превентивний ефект застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії у формуванні розладів остеорепарації за умов нестабільної фіксації уламків (r=-0,54, р=0,0003). На етапі клінічної частини роботи у дослідженні «випадок-контроль» було оцінено частоту та структуру основних факторів ризику порушення зрощення переломів, встановлено їх роль в прогнозуванні розладів остеорепарції. У пацієнтів з порушеннями зрощення переломів встановлено достовірно вищу частоту факторів ризику та прогнозовано вищі шанси розвитку розладів остеорепарації (р<0,000001). Найвищу прогностичну цінність встановлено у таких факторів, як куріння (ВШ=3,26, ДІ (1,51-7,02), р=0,002), наявність цукрового діабету (ВШ=5,04, ДІ (1,03-24,66), р=0,02), захворювання периферичних судин (ВШ=5,67, ДІ (1,97-16,29), р=0,0003), системних захворювань сполучної тканини (ВШ=5,70, ДІ (1,18-27,51), р=0,01), гіпотиреозу (ВШ=5,04, ДІ (1,03-24,66), р=0,02), анемії (ВШ=4,22, ДІ (1,44-12,34), р=0,004), прийом глюкокортикостероїдів (ВШ=5,14, ДІ (1,37-19,20), р=0,006), антикоагулянтів (ВШ=2,50, ДІ (1,24-5,04), р=0,009), нестероїдних протизапальних препаратів (ВШ=6,95, ДІ (2,75-17,57), р=0,000005) з причин не пов’язаних з травмою і її наслідками. Наявність відкритого перелому (ВШ=3,91, ДІ (1,52-10,08), р=0,02), середньоенергетичного (ВШ=3,84, ДІ (1,61-9,13), р=0,001) та високоенергетичного (ВШ=4,09, ДІ (1,72-9,71), р=0,0007) механізмів травми також асоційовані з підвищеним ризиком формування сповільненої консолідації та розвитку хибних суглобів. Шляхом порівняльного аналізу клінічних результатів хірургічного лікування та використання методики консервативної стимуляції репаративного остеогенезу доведено високу ефективність застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії при порушеннях зрощення, встановлено можливість її застосування як альтернативного варіанту лікування при сповільненій консолідації та хибних суглобах трубчастих кісток. У групі пацієнтів, яким застосовували екстракорпоральну ударно-хвильову терапію у якості основного методу лікування, встановлено достовірно кращі результати за показниками інтенсивності больового синдрому (р=0,03), наявності анатомічного укорочення сегменту (р=0,007) та відновлення працездатності (р=0,02), порівняно з аналогічними показниками групи контролю. З допомогою консервативної стимуляції зрощення вдалося досягнути у 75,0 % хворих з порушеннями остеорепарації. На основі результатів проведеного дослідження доведено необхідність диференційованого підходу до застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії при хибних суглобах з урахуванням їх здатності до біологічного відновлення («Патент України на винахід № 120010», 2019; «Патент України на корисну модель № 132819», 2019). В результаті клінічних спостережень у пацієнтів зі збереженою здатністю хибних суглобів до біологічного відновлення спостерігали достовірно кращі результати застосування методики за показниками вираженості больового синдрому (р<0,000001), обмеження обсягу рухів (р=0,006), рентгенологічними показниками (р=0,009), показниками працездатності (р=0,007) та сумарними результатами лікування (р=0,00002), порівняно з результатами пацієнтів з хибними суглобами без здатності до відновлення. Зрощення без застосування хірургічних технік вдалося досягнути у 87,50 % хворих з хибними суглобами зі збереженою здатністю до відновлення. У якості самостійного методу лікування хибних суглобах без біологічної здатності до відновлення методика екстракорпоральної ударно-хвильової терапії малоефективна.
Дата реєстрації
2020-09-16
Додано/оновлено в НРАТ
2020-10-01 / 2026-06-30
