Реєстраційний номер
0820U100248, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
02-10-2020
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості комплексного лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією в поєднанні з подагрою на етапі первинної ланки
Здобувач
Лазаренко Ольга Миколаївна,
Керівник Кузьміна Ганна Петрівна
Опонент Сміян Світлана Іванівна
Опонент Рекалов Дмитро Геннадійович
Рецензент Ханюков Олексій Олександрович
Рецензент Колесник Тетяна Володимірівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний заклад "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України"
Опис
В клінічній практиці найчастіше зустрічається категорія пацієнтів з коморбідною патологією, а саме артеріальна гіпертензія (АГ) з подагрою, але наявні поодинокі публікації щодо їх патогенетичного взаємозв’язку та взаємообтяження. Було обстежено 122 хворих на АГ. З них основну групу склали 72 пацієнти з АГ у поєднанні з подагрою, групу порівняння - 50 пацієнтів з АГ, контрольну групу - 20 пацієнтів з подагрою, групу практично здорових пацієнтів без АГ та подагри - 20 осіб. За результатами дослідження встановлено високу поширеність АГ серед обстежених пацієнтів з подагрою – 78,3 %‚ яка випереджала розвиток останньої у 68,1 % випадків. Частота метаболічного синдрому (МС) (за критеріями ІDF 2005 р.) достовірно вища у пацієнтів з АГ в поєднанні з подагрою, ніж у хворих на подагру (67 (93,1 %) проти 5 (25,0 %), відповідно (р<0,01)). Сполучення компонентів МС ((АГ, цукровий діабет (ЦД) 2 типу – 4,2 %, ожиріння – 95,8 %), дисліпідемія: гіперхолестеринемія – 30,6 %, гіпертригліцеридемія – 36,1 %) з подагрою сприяє достовірному зростанню кількості уражених суглобів (8,0 (7,0; 10,0), р<0,05), частоти (4,0 (5,0; 9,0), p<0,05) та тривалості загострення (7,8 (8,0; 10,0), p<0,05), підвищує серцево-судинний ризик (СС ризик) за шкалами SCORE (5,3 %, p<0,05) і PROCAM (10,6 %, p<0,05) на відміну від такових без МС. Окреслені наступні компоненти важкого перебігу подагри у випадку поєднання її з АГ: тривалість артриту (р<0,05) та останнього загострення подагри за останній рік (р<0,01); інтенсивність больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) (р<0,01). Продемонстровано роль феритину як маркера запалення та предиктора загострення при подагрі та визначені особливості клінічного перебігу пов'язаного з рівнем феритину. При оцінці факторів, що супроводжують загострення, встановлено кореляційні зв’язки між епізодами загострення артриту та рівнем феритину (rs=0,69; p<0,01), високочутливого С-реактивного протеїну (вчСРП) (rs=0,53; р<0,01), на основі чого було проведено логістичний аналіз та ROC-аналіз і розроблено модель прогнозування загострення подагричного артриту. На кожну одиницю збільшення феритину шанс розвитку загострення артриту зростає в 0,98 рази. Встановлено, що частота гіперферитинемії у сполученні з гіперурикемією спостерігається у 51,4 % випадків, яка асоційована з тривалістю останнього загострення подагри (rs=0,24; p<0,05), кількістю спалахів подагри протягом року (rs=0,44; p<0,01), інтенсивністю больового синдрому за ВАШ (rs=0,36; p<0,01), загальною кількістю уражених суглобів (rs=0,31; p<0,01) на відміну від такових з нормальним рівнем феритину та гіперурикемією. Встановлені достовірні кореляції клінічних проявів подагри з шкалою PROCAM: прямий зв'язок ризику з віком дебюту (rs=0,32; p<0,05) та тривалістю подагри (rs=0,43; р<0,05). Визначена поширеність окремих факторів СС ризику: чоловіча стать – 90,3 %, вік – 55,0 (47,0; 60,0) років, спадковість – 20,8 %, паління – 56,1 %, ожиріння – 95,8 %, ЦД 2-го типу – 4,2 %, дисліпідемія – 77,8 %, підвищення АТ у всіх пацієнтів. Якість життя пацієнтів з АГ в поєднанні з подагрою знижена в більшій мірі, ніж у хворих тільки з АГ або подагрою, що пов’язано з такими факторами як (за даними регресійного аналізу): вік, загальна кількість уражених суглобів, тривалість останнього загострення подагри за останній рік та вік дебюту подагри. Визначено основні критерії щодо призначення препаратів антигіпертензивної дії – у разі більш виражених порушень пуринового та ліпідного обміну – лозартана, а за умови більш виражених структурно-функціональних змін лівого шлуночка – раміприлу. За період 6-місячного безперервного лікування встановлено підвищення рівня якості життя за показником фізичного компоненту здоров'я на 27,7 % у пацієнтів, які отримували лозартан та на 20,4 % у такових, які отримували раміприл (p<0,01), а також за показником психологічного компоненту здоров'я на 18,4 % у підгрупі лозартану та на 17,5 % (p<0,01) у підгрупі раміприлу. Вірогідне зниження показників за опитувальником стану здоров’я (HAQ-DI) встановлено лише у пацієнтів, які отримували раміприл у порівнянні з вихідними даними до лікування на 33,3 % (р<0,05). Визначено, що при загостренні подагри у пацієнтів з кількістю спалахів за рік ≥5, тривалістю останнього спалаху подагри ≥16 днів, загальною кількістю уражених суглобів ≥6, інтенсивністю больового синдрому за ВАШ ≥40,0 мм рекомендовано визначення рівня феритину на етапі первинної ланки. При рівні феритину >400,0 нг/мл призначається препарат дефероксамін у дозі 500 мг на добу до досягнення цільового рівня феритину в межах від 100,0 до 200,0 нг/мл. Запропоновано, з метою раннього встановлення атеросклеротичного ураження сонних артерій, спрямувати пацієнтів з АГ в поєднанні з подагрою старшої вікової групи, анамнезом подагри ≥4 років, рівнем сечової кислоти крові ≥462,3 мкмоль/л, вчСРП ≥7,4 мг/л на ультразвукове дослідження судин шиї.
Дата реєстрації
2020-10-09
Додано/оновлено в НРАТ
2021-03-17 / 2026-06-30
