Реєстраційний номер
0821U100348, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-02-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Діагностична значимість поліморфізму генів інтерлейкінів в розвитку змішаної кріоглобулінемії при хронічному гепатиті С та прогнозуванні ефективності противірусного лікування.
Здобувач
Калашник Кирило Вадимович,
Керівник Рябоконь Юрій Юрійович
Опонент Мороз Лариса Василівна
Опонент Чемич Микола Дмитрович
Рецензент Разнатовська Олена Миколаївна
Рецензент Фурик Олена Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький державний медичний університет
Опис
З метою удосконалення ранньої діагностики змішаної кріоглобулінемії та прогнозування ефективності ПВТ проведено комплексне обстеження 149 хворих на ХГС, які перебували на диспансерному обліку у гепатоцентрі Комунальної установи «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради. Всім хворим були проведені лабораторні та інструментальні дослідження згідно Уніфікованому протоколу МОЗ України. Спеціальні дослідження включали визначення ОП гену ІЛ-6 (rs 1800795) та ІЛ-17 (rs 612242) методом ПЛР; кількісного вмісту ІЛ-6, ІЛ-17, ревматоїдного фактору (загального, IgM, IgA) у сироватці крові методом ІФА; вмісту змішаних кріоглобулінів у сироватці крові спектрофотометричним методом, які проводилися на базі Навчально-лабораторного центру Запорізького державного медичного університету.
Серед обстежених хворих на ХГС було 98 (65,8 %) чоловіків та 51 (34,2 %) жінка. Тривалість документально підтвердженого ХГС коливалась від 1 до 21 року із медіаною та міжквартильним розмахом 4,0 [1,0; 8,0] роки. Хворі на ХГС переважно були інфіковані 1 генотипом вірусу (67,8 %) та мали високе вірусне навантаження (63,8 %). За результатами оцінки ступеня фібротичних змін в печінці переважали стадії F2 (35,5 %) та F3 (33,6 %).
Створено дискримінантну модель прогнозування успішності завершення ПВТ у хворих на ХГС. При створенні моделі визначено п’ять найбільш інформативних лабораторних показників, які достовірно асоціюються з успішністю завершення ПВТ, а саме кількісний вміст ІЛ-6 та 17 у сироватці крові, ревматоїдного фактору IgA та ревматоїдного фактору IgM, рівень активності некрозо-запального процесу у печінці. Запропонована дискримінантна модель розрахунку зв’язку успішності завершення противірусної терапії за схемою peg-IFNα+RBV+SOF у хворих на ХГС дає змогу прогнозувати ймовірність формування СВВ 24 (загальна точність методу – 80,0 %).
Дата реєстрації
2021-03-03
Додано/оновлено в НРАТ
2021-03-03 / 2026-06-30
