Реєстраційний номер
0821U102138, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-06-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Вплив дії диклофенаку натрію на механізми диференціювання стовбурових та клітин червоного кісткового мозку в експерименті
Здобувач
Іванов Олексій Сергійович,
Керівник Багмут Ірина Юріївна
Опонент Клименко Микола Олексійович
Опонент Костенко Віталій Олександрович
Рецензент Хвисюк Олександр Миколаєвич
Рецензент Тіткова Анна Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська медична академія післядипломної освіти
Опис
В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та розв’язання наукового завдання яке полягає у з’ясуванні дії диклофенаку натрію (ДН) в якості активної хімічної речовини (ХР) на механізми диференціювання стовбурових та інших клітин червоного паростка кісткового мозку в умовах експерименту на фоні запального процесу (хімічний дерматит) впродовж 96 годин.
Робота виконана на 44 білих лабораторних мишах, самцях, масою тіла 18-27 грамів. Тварини були розділені на три експериментальні групи, діюча ХР – ДН, вводилась внутрішньом’язово в дозі 1,5 мг/кг (перша група, 16 тварин) та 3 мг/кг (друга група, 16 тварин), контрольна група тварин (третя група, 12 тварин) отримувала ізотонічний розчин натрію хлориду. Розрахунок кількості ХР ДН було проведено за формулою Риболовлєва. Дослідження проводилось на фоні розвитку експериментального дерматиту, викликаного за методикою Yamomoto.
В роботі використовувалися наступні методи: експериментальні (моделювання впливу ДН на організм на фоні розвитку запального процесу у вигляді хімічного дерматиту, основним завданням дослідження був його вплив на кістковий мозок), морфологічні (підрахунок кількості клітин кісткового мозку та їх характеристика, приготування мазків кісткового мозку та їх забарвлення), імуноферментний аналіз (ІФА) (визначення кількості антигену-1 (LFA-1) в гомогенатах тканин, визначення кількості ліпополісахаридів та активності циклооксигенази (ЦОГ)-1 в гомогенатах тканин), імуно-фенотипічні з моноклональними антитілами (імуномагнітна сепарація клітин кісткового мозку на окремі клітинні групи) та математико-статистичні.
Встановлено, що використання ДН у дозі 1,5 мг/кг у мишей першої групи не супроводжувалося суттєвими змінами загальної кількості клітин червоного кісткового мозку. Натомість відбувалося зростання кількості недиференційованих бластів, як компенсаторна реакція кісткового мозку на дію екзогенного фактора, або за рахунок блокування факторів трансформації клітини в більш зрілі форми.
Після проведення імуноферментного дослідження встановили збільшення концентрації ліполісахаридів в гомогенатах досліджуваних тканин. Ліпополісахариди є основним компонентом мембрани грамнегативних бактерій, які з’являються на фоні хімічного дерматиту та відповідають за запуск каскаду прозапальних цитокінів.
Використання ДН в дозі 3 мг/кг призводило до вірогідного зниження показника загальної кількості мієлоцитів в порівнянні з першою та третьою групами. Подібне може пояснюватись дозозалежністю впливу досліджуваної в ході експерименту речовини, та загибеллю більшої кількості клітин.
Знизилась кількість недиференційованих бластів в порівнянні з контрольною групою клітин. Причина цього може полягати в зменшенні компенсаторних можливостей кісткового мозку та блокуванні факторів, які спричиняють поділ бластної клітини.
Проведенням імуноферментного аналізу було встановлено, що на фоні хімічного дерматиту ймовірне приєднання мікробного компоненту стало причиною підвищення концентрації ліпополісахаридів в гомогенатах тканин кісткового мозку, що може бути тригером запального процесу в тканині кісткового мозку.
Отримані дані не дозволили використовувати для подальшого обчислення параметричні методи статистики, тому в подальшому використовували непараметричний критерій Краскела-Уоліса. За допомогою цього критерію встановили відкидання гіпотези рівності медіан вибірок в усіх трьох групах. Цей факт підтверджує залежність ступеня диференціювання всіх досліджуваних форм клітин, концентрації ліпополісахаридів та експресії антигену-1 на поверхні лімфоцитів, макрофагів та нейтрофілів від використаної в процесі експерименту дози ДН в якості діючого активного компонента.
Дата реєстрації
2021-07-15
Додано/оновлено в НРАТ
2021-07-15 / 2026-07-01
