Реєстраційний номер
0821U102380, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-09-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Рання діагностика гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою
Здобувач
Оболонська Ольга Юріївна,
Керівник Борисова Тамара Петрівна
Опонент Годованець Юлія Дмитрівна
Опонент Гончарь Маргарита Олександрівна
Рецензент Мавропуло Тетяна Карлівна
Рецензент Абатуров Олександ Євгенович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
В роботі оцінені частота та тяжкість госторого пошкодження нирок (ГПН) за критеріями неонатальної модифікації KDIGO у недоношених новонароджених з гемодинамічно значущою відкритою артерільною протокою (ГЗВАП), вивчено особливості ренального кровотоку, ренальної оксигенації, діагностичні можливості ренального біомаркеру NGAL, встановлено фактори ризику розвитку ГПН та розроблені критерії ранньої діагностики ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП.
Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 74 недоношених новонароджених дітей (гестаційний вік 29 – 36 тижнів). Крім того, за даними аутопсії вивчені морфологічні особливості нирок у 21 недоношених дітей з відкритою артеріальною протокою. Дослідження було відкрите, одноцентрове, проспективне, стратифікаційне, когортне.
Критерії включення: передчасно народжені новонароджені в терміні гестації 29-36 тижнів з ГЗВАП, відкритою артеріальною протокою (ВАП), закритою артеріальною протокою (ЗАП), наявність підписаної інформованої згоди батьків на участь в дослідженні. Критерії виключення: вроджені вади розвитку, внутрішньомозкові та внутрішньошлуночкові крововиливи ІІІ-ІV ступеня, сепсис новонароджених, важка асфіксія в пологах, захворювання шкіри, затримка внутрішньоутробного розвитку.
Діти були стратифіковані за наявністю ГЗВАП: в І групу ввійшли 40 дітей з ГЗВАП, ІІ група – 17 дітей з ВАП без гемодинамічних порушень, ІІІ – група 17 дітей з ЗАП. Додатково діти стратифіковані за наявністю ГПН. Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН виконувалась за критеріями неонатальної модифікації KDIGO. Термін дослідження 10 днів.
Гестаційний вік в середньому складав 32,9 ± 0,22 тижнів. Середня вага тіла при народженні була 1998,2 ± 56,55 г.
За результатами дослідження встановлено, що наявність ГЗВАП у недоношених новонароджених є фактором, який впливає на тяжкість ГПН. На п’яту-сьому добу життя розвиток ІІ-ІІІ стадії ГПН відмічається в кожному третьому випадку.Факторами ризику розвитку ГПН виявились: діаметр ВАП > 2 мм, наявність хронічних вогнищ інфекції, хоріоамніоніту у матері, доза ібупрофену 20 мг/кг в першу добу життя, застосування фуросеміду.
Показники ниркової гемодинаміки знаходяться в тісній залежності від розміру ВАП в першу добу життя. У недоношених дітей з ГЗВАП, яким на третю добу життя діагностовано ГПН, в порівнянні з дітьми без ГПН вже на першу добу життя відмічено суттєво зниження показників пікової систолічної швидкості кровотоку (11,10±3,329 см/сек проти 18,48±3,014 см/сек, р<0,001) та кінцевої діастолічної швидкості кровотоку (2,83±2,063 см/сек проти 6,16±2,447 см/сек, р<0,001), підвищення RI (0,758±0,137 проти 0,666±0,1216, р<0,02) в інтерлобарній ренальній артерії, яке зберігається також на третю добу життя. Неінвазивний моніторинг ренальної оксигенації (RrSO2) за допомогою NIRS у недоношених новонароджених при ГЗВАП дозволив встановити зворотний кореляційний зв'язок між показником RrSO2 та прямий з фракційною екстракцією кисню (FTOE) в перший день життя та концентрацією креатиніну крові на третій день життя (ρ = -0,434, р˂0,02). Низька ренальна оксигенація (56,1 ± 4,5%) в першу добу життя пов'язана з розвитком ГПН на третю добу життя у недоношених дітей з ГЗВАП.
Рівень NGAL сечі на першу добу значуще корелює з максимальною стадією ГПН (ρ=0,76, р<0,001) та діаметром ГЗВАП > 2 мм. Виявлена кореляційна залежність NGAL сечі та RrSO2, FTOE, показників ренального кровотоку, особливо пікової систолічної швидкості кровотоку кровотоку в інтерлобарній артерії на першу та третю добу, що доводить, що дані показники також можуть бути ранніми маркерами розвиткуГПН.
Морфологічними особливостями нирок у недоношених дітей з ВАП є затримка розвитку клубочків субкапсулярної зони кіркової речовини, збільшення об’ємної щільності строми нирок за рахунок об’ємної щільності функціональної паренхіми при ВАП ≥ 2 мм (на 21,4 %, р<0,05) , та 38,4% при ВАП ≥ 3 мм, як наслідок атрофічно-некротичних змін, почастішання крововиливів у поверхневу зону кіркової речовини нирок. Декомпенсація тубулярної ниркової системи настає за умови наявності ВАП ≥ 3 мм.
Бінарна логістична регресійна модель виявила найбільш значущі предиктори розвитку ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП: показник максимальної швидкості кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії, діаметр ГЗВАП більше 2 мм та рівень сироваткового креатиніну на першу добу життя.
Ключові слова: гостре пошкодження нирок, недоношені новонароджені, гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока
Дата реєстрації
2021-10-05
Додано/оновлено в НРАТ
2021-10-05 / 2026-07-01
