Реєстраційний номер
0821U102401, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-09-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Методика розслідування терористичного акту
Здобувач
Попов Володимир Юрійович,
Керівник Даньшин Максим Валерійович
Опонент Волобуєв Анатолій Федотович
Опонент Степанюк Руслан Леонтійович
Рецензент Слінько Дмитро Сергійович
Рецензент Шайтуро Ольга Павлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
У дисертації на підставі концептуальних основ криміналістичної науки, аналізу норм чинного законодавства і сучасної практики його застосування, сформульовано та обґрунтовано низку теоретичних проблем та практичних рекомендацій щодо досудового розслідування терористичного акту, які мають значення для розвитку криміналістичних методик, теорії кримінального процесу та практичної діяльності правоохоронних органів.
Дослідження сутності тероризму як соціально-політичного явища через історичну призму показало, що на відміну від ранніх форм прояву терористичної діяльності, спрямованих переважно на використання методів терору як інструменту політичної боротьби, сучасний тероризм є якісно новим феноменом, особливою формою кримінального конфлікту, що передбачає використання ідеології насильства в якості засобу залякування, тиску або погрози, створення обстановки терору, атмосфери страху і безвихідності, досягнення широкого розголосу й суспільного резонансу з метою досягнення суб’єктами терористичної діяльності відповідної політичної, ідеологічної або корисливої мети.
З’ясовано, що найбільш характерними ознаками сучасної терористичної діяльності слід вважати її здебільшого організований характер, ідеологічне прикриття політичної або корисливої мотивації, зрощування терористичної діяльності з міжнародною загальнокримінальною злочинністю, а також використання терористичними структурами глобалізаційних процесів та інтеграційних тенденцій як складових таких процесів для посилення впливу ідеології терористичних спільнот на території багатьох країн світу.
Запропоновано авторське визначення тероризму, розглянуто елементи способу терористичного акту, з’ясовано, що особливим способом приховування терористичного акту слід вважати приховування істинних цілей терористичного замаху, визначено кримінальні ролі та відповідні до них кримінальні функції у складі терористичного формування, розглянуто окремі типологічні характеристики особи терориста, виокремлено категорії осіб – потерпілих від терористичного акту, які є безпосередніми та опосередкованими об’єктами злочинного посягання, з’ясовано, що обстановка вчинення терористичного акту характеризується як сукупністю суспільно-політичних і соціально-економічних умов, явищ та процесів, інших чинників об’єктивної дійсності, що склалися на території держави у певний часовий період, так і сукупністю обставин, які сформувалися на момент здійснення терористичного замаху в конкретному місці й у визначений час та безпосередньо сприяли або перешкоджали терористам у реалізації їх злочинних намірів, обстоюється думка про те, що обставини, які підлягають з’ясуванню при досудовому розслідуванні терористичного акту, необхідно розглядати у якості самостійного та невід’ємного елемента окремої криміналістичної методики, запропоновано криміналістичні рекомендації щодо ефективного проведення огляду місця події, допиту та обшуку під час розслідування аналізованої категорії злочинів, розкрито загальні положення тактики негласних слідчих (розшукових) дій при розслідуванні терористичного акту та обґрунтовано доцільність додаткового врегулювання процесуальної форми провадження негласних слідчих (розшукових) дій, яка слугувала б достатньою гарантією як для одержання достовірної доказової інформації, так і забезпечення захисту прав і свобод людини, розглянуто актуальні питання призначення судових експертиз як основної процесуальної форми використання спеціальних знань під час розслідування терористичного акту.
Дата реєстрації
2021-10-08
Додано/оновлено в НРАТ
2021-10-08 / 2026-07-01
