Реєстраційний номер
0822U100056, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-12-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Національно-культурні домінанти поетичного мовосвіту Тараса Мельничука
Здобувач
Тищенко Зара Робертівна,
Керівник Літвінова Інна Миколаївна
Опонент Сюта Галина Мирославівна
Опонент Вінтонів Михайло Олексійович
Рецензент Таран Алла Анатоліївна
Рецензент Мартинова Ганна Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Опис
Виконана дисертація є першим ґрунтовним дослідженням мови поезій Тараса Мельничука. У науковій праці шляхом виокремлення з поетичних текстів національно маркованих мовних одиниць досліджено специфіку національно-культурних домінант як чинника конструювання індивідуально-авторської картини світу Тараса Мельничука.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві зроблено структурно-семантичний і функційний аналіз національно маркованих онімів та оказіоналізмів у мовосвіті Т. Мельничука, унаслідок чого з’ясовано національно-культурні домінанти, які, формуючи образи художньої репрезентації буття поета, інтенсифікують фольклорний складник мовної тканини. Такий підхід допомагає простежити поєднання традиційної та інноваційної манери поетичного мовомислення митця. У роботі уточнено сутність поняття національно-культурної домінанти як складника індивідуально-авторської картини світу.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що до наукового обігу української лінгвопоетики введено поняття національно-культурна домінанта, а також запропоновано послугування поняттями мовні ознаки дисидентської літератури, мова дисидентів для подальшого розроблення словника мови представників дисидентського руху 1960–1990-х років, що сприятиме моделюванню світоглядної картини митців означеного періоду. Декодовано глибинні смисли образів-символів через вичленовування з онімного та неологійного поетичного простору семантичної опозиції свій – чужий. Такий підхід сприяє актуалізації проблеми структурно-семантичних змін у проєкції на національно-світоглядні цінності як конкретної мовної особистості, так і мовної спільноти.
Узагальнення опрацьованих теоретичних положень щодо наукових підходів і методів вивчення поетичної мови вможливило обрання найефективніших із них для структурно-семантичного аналізу національно-культурних домінант. У принципах мовознавчих досліджень поезії як виразника фольклорної картини світу спостережено синтезування фольклорно-етнічної та індивідуальної картин світу, що є свідченням зміни типів художнього мислення поетів, єдности традиційного і новаторського начал.
На підставі виокремлених ознак уточнено значення поняття національно-культурний компонент, потрактований як елемент семантичної структури слова, що має етнокультурне позначення і сприяє відображенню специфіки світосприйняття та характеру народу як виявників національно-культурної самоідентифікації. Констатовано, що національно-культурний компонент лексичного значення актуалізований у межах тексту й поширений на семантику інших мовних одиниць.
В аналітичній частині дисертації продемонстровано ідіостильові особливості, виявлені за допомогою семантичного аналізу лексичних одиниць із національно-культурним компонентом. Такий підхід зумовив виокремлення з поетичного дискурсу автора онімної лексики, зокрема антропонімів і топонімів.
Дата реєстрації
2022-01-05
Додано/оновлено в НРАТ
2022-03-09 / 2026-07-01
