Реєстраційний номер
0822U100802, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-02-2022
Статус
Захищена
Назва роботи
Розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, що вчиняються працівниками національної поліції України
Здобувач
Яцун Микола Миколайович,
Керівник Тимошенко Юрій Петрович
Опонент Саінчин Олександр Сергійович
Опонент Мельник Оксана Вікторівна
Рецензент Козаченко Олександр Іванович
Рецензент Заросило Володимир Олексійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом"
Опис
Дисертацію присвячено дослідженню комплексу теоретичних і практичних проблем розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, що вчиняються працівниками Національної поліції України, на підставі наукових праць учених різних галузей права та інших суміжних наук, нормативно-правового підґрунтя протидії кримінальним правопорушенням у сфері службової діяльності, що вчиняються працівниками Національної поліції України, слідчої та прокурорської практики, статистичних та аналітичних даних Офісу Генерального прокурора, МВС України, Національної поліції України щодо стану злочинності в Україні за період 2015−2021 рр. У роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у з’ясуванні сутності та особливостей функціонування механізму виявлення, припинення або запобігання на стадії підготовки або вчинення кримінальних правопорушень, що вчиняються працівниками Національної поліції України. На підставі узагальнення концепцій вітчизняних і зарубіжних учених, законодавства і багаторічної практики правоохоронних органів України та інших країн розроблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення відповідного законодавства.
На основі аналізу результатів наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених визначено концептуальне бачення протидії кримінальним правопорушенням у сфері службової діяльності, що вчиняються працівниками Національної поліції України, як системи погоджених і взаємопов’язаних організаційних, інформаційно-аналітичних, профілактичних, оперативно-розшукових, процесуальних та інших заходів і засобів з метою виявлення осіб, які втягують працівників Національної поліції України у злочинну чи корупційну діяльність; запобігання правопорушенням, що готуються або вчинені самими працівниками поліції; оперативне обслуговування органів та підрозділів поліції для своєчасного отримання даних про факти кримінальних і корупційних діянь, а також забезпечення виконання доручень слідчого, прокурора в кримінальному провадженні.
Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності, що вчиняються працівниками поліції, поділено на ті, що пов’язані із: − загальнопрофесійними аспектами діяльності (ст. ст. 364, 365, 367 КК України); − набуттям або укриттям незаконної матеріальної вигоди (ст. ст. 366-1, 368, 369, 369-2 КК України); − спеціальною діяльністю (ст. ст. 366, 370 КК України). Акцентовано, що залежно від категорії посади (служби, підрозділу) змінюється специфіка виконуваних службових функцій, а отже, і зміст службових повноважень та компетенції, якими працівники володіють відповідно до службового становища. Констатовано, що використання службових повноважень і можливостей, які передбачені службовим становищем, обумовлює не тільки різний характер правопорушень, але й тяжкість їх наслідків.
Встановлено, що основними заходами щодо забезпечення захисту системи поліції від вчинення кримінальних правопорушень в інших країнах є прийняття загальних стандартів боротьби з корупцією в поліцейських підрозділах і службах; чітке визначення переліку видів діяльності, якими дозволено займатися працівникам поліції; посилення кримінальної відповідальності працівників у разі вчинення ними корупційних діянь з одночасним підвищеним їх матеріальним забезпеченням; запровадження навчання слухачів відомчих навчальних закладів і працівників практичних підрозділів поліції з питань корупції та поведінки при спонуканні чи провокації до вчинення корупційних дій.
Доведено доцільність запровадження у практику запобігання злочинам досвіду Австрії, Білорусі, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Словаччини, США, Угорщини щодо реалізації профілактичних, інформаційно-аналітичних та інших заходів антикорупційного спрямування.
Способи вчинення службових зловживань поділено на «прості» (склад лише одного правопорушення) та «складні» (міститься сукупність різних злочинів), у зв’язку з чим на основі аналізу конкретних прикладів виокремлено найпоширеніші технології їх учинення та приховування.
Характерними способами зловживання владою або службовим становищем є підроблення матеріалів про адміністративні або кримінальні правопорушення, приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, незаконне закриття кримінальних проваджень, зупинення розшукових заходів; підроблення документів; вимагання неправомірної вигоди за повернення вилученого майна, що є речовим доказом у кримінальному провадженні; закриття кримінального провадження; пом’якшення або уникнення кримінальної відповідальності. Серед способів перевищення влади або службових повноважень найпоширенішими є фізичне насильство та спричинення тілесних ушкоджень, незаконні затримання громадян, проведення з ними процесуальних дій та оперативно-розшукових заходів, неправомірне застосування зброї або спецзасобів.
Дата реєстрації
2022-04-26
Додано/оновлено в НРАТ
2022-04-26 / 2026-07-01
