Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U100257, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Прогнозування і профілактика порушень фетоплацентарного комплексу у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів.

Здобувач

Лаба Оксана Володимирівна,

Керівник Пирогова Віра Іванівна
Опонент Сенчук Анатолій Якович
Опонент Скрипченко Наталія Яківна
Опонент Геряк Світлана Миколаївна
Рецензент Охабська Ірина Іванівна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

07-04-2023

Опис

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання сучасного акушерства, яке полягає у зниженні частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів та плацентарною дисфункцією шляхом розробки діагностично-лікувальних заходів на основі комплексного дослідження чинників ризику передчасних пологів, клініко-ехографічних, гормональних, мікробіологічних, морфологічних особливостей фетоплацентарного комплексу. Для досягнення мети були поставлені завдання провести ретроспективний аналіз менеджменту вагітних із ризиком і загрозою передчасних пологів в умовах реальної клінічної практики; вивчити стан мікробіоти піхви, ультрасонографічні, біохімічні, гормональні особливості фетоплацентарного комплексу у вагітних із ризиком і загрозою передчасних пологів; дослідити морфологічні особливості і стан рецепторного апарату плаценти у жінок із передчасними пологами; обґрунтувати, розробити, впровадити й оцінити ефективність диференційованих профілактично-лікувальних заходів у жінок із чинниками ризику передчасних пологів. Відповідно дизайну дослідження для досягнення мети і вирішення поставлених завдань робота виконувалась у три етапи. Перший етап передбачав ретроспективний аналіз медичної документації у 300 жінок з передчасними пологами у 22-27; 28-33 і 34-36 тижні вагітності. На другому етапі проведено проспективне дослідження із залученням 180 вагітних (основна когорта): контрольна – 30 умовно здорових вагітних; І група – 73 вагітних із загрозою передчасних пологів; ІІ група – 77 вагітних із чинниками ризику передчасних пологів. На третьому етапі проведено обґрунтування, удосконалення, впровадження й оцінка ефективності диференційованих діагностичних і профілактично-лікувальних заходів у жінок із ризиком передчасних пологів та плацентарної недостатності. Отримані у дисертаційній роботі дані поглиблюють та розширюють сучасні уявлення щодо зв’язку обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу, ускладнень першої половини вагітності, запальних та дисбіотичних процесів піхви, дефіциту вітаміну D з розвитком плацентарної дисфункції та ризиком передчасних пологів у жінок груп ризику. На основі отриманих результатів дослідження запропоновано комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів щодо попередження передчасних пологів і зниження акушерських і перинатальних ускладнень, який впроваджено у роботу закладів охорони здоров’я м.Львова та Луцька. Доведено ефективність диференційованої прегравідарної підготовки пацієнток із чинниками ризику передчасних пологів. Оцінка запропонованих заходів згідно критеріїв ефективності показала зниження частоти загрози раннього викидня у 5,2 рази, безсимптомної бактеріурії у 2,7 рази, загрози пізнього викидня у 3,1 рази, передчасного розриву плодових оболонок у 5,4 рази; зниження частоти передчасних пологів у 6,5 рази за відсутності таких у 22-33+6 тижні; зниження частоти синдрому затримки росту плода у 3,1 рази і дистресу плода у 4,0 рази, що, відповідно, знизило частоту розродження операцією кесарева розтину у 2,1 рази та перинатальних ускладнень.