Інформація
Реєстраційний номер
0823U100413,
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-06-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Культурологічні аспекти практик handmade як форм декоративно-ужиткового мистецтва
Здобувач
Керівник Шейко Василь Миколайович
Опонент Виткалов Сергій Володимирович
Опонент Герчанівська Поліна Евальдівна
Рецензент Божко Любов Дмитрівна
Рецензент Александрова Марина Вячеславівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харкiвська державна академія культури
Опис
Наукова новизна отриманих результатів полягає у концептуалізації практики handmade як соціально-культурного явища кінця ХХ – поч. ХХІ ст. Наукова інтерпретація практики handmade як культурного явища вимагає комплексного міждисциплінарного принципу із залученням культурологічного, історико-генетичного, функціонального, структурного підходів. Їх реалізація здійснюються через залучення до дослідження концепцій «структурного функціоналізму» А. Редкліфа-Брауна, глобалізаційно-цивілізаційного процесу В. Шейка, концепції «семіотики культури» Ю. Лотмана та Б. Успенського, теорії «мистецтва як соціокультурного явища» Т. Куна, В. Вундта, Й. Гейзінги, «дискурсивної влади» М. Фуко, концепції «суспільства споживання», «суспільства вражень», «постіндустріального суспільства» М. Фуко, Ж. Бодрійяра, Т. Веблена, Е. Тофлера, Г. Ліндта, Х. Ортега-і-Гасета. Наукове осмислення декоративно-ужиткового мистецтва в історичній ретроспективі розглядалось в загальному контексті мистецтва до періоду епохи Відродження. Тому значну частину теоретичної основи дисертаційного дослідження становлять праці з наукового осмислення мистецтва та його природи: Платон, Арістотель, І. Кант, Г. Гегель, Ф. Боас, Ж. М. Гюйо, Е. Тайлор, Л. Попов, С. Рейнак, М. Бахтін, В. Кроче, А. Хаузер. Важливу частину дисертаційної роботи складає аналіз праць з теорії мистецтва та осмислення творчості як соціокультурного явища: Т. Куна, Н. Ніколаєва, В. Алексєєва, Т. Стефаненко, В. Вундта, В. Татаркевича, В. Лур’є, Л. Б. Альберті, А. Лосєва, Т. Гоббса, А. Бройля, І. Тена, Г. Ріккерта, Дж. Вазарі, В. Фріче, Е. Генекена, Й. Гейзінги. При концептуалізації практики handmade як новітньої форми реалізації декоративно-ужитквого мистецтва важливим є використання статистичних даних Google Trends та матеріалів відеохостингу YouTube як джерела розповсюдження теоретичних та практичних ідей та майстер-класів. Визначено час появи перших предметів декоративно-ужиткового мистецтва в полі культури, які датуються періодом палеоліту та є першими витворами мистецтва. Протягом історії декоративно-ужиткове мистецтво залишалось актуальним та затребуваним, присутнім в культурному полі при будь-яких умовах. Установлені основні функції мистецтва та їх актуалізацію в залежності від соціокультурних умов хронотопу. Оскільки практика handmade є новітньою формою реалізації декоративно-ужиткового мистецтва, доведено, що їй притаманні основні функції мистецтва загалом. Визначені умови появи практики handmade в умовах європейського локусу: високий рівень урбанізації, «суспільство споживання» та «суспільство вражень» як провідні соціокультурні чинники, широке впровадження в побут інформаційних технологій. Цей комплекс впливу призводить до зміни стилю життя. Надано визначення практики handmade як багаторівневої культурної системи, що знаходиться на перетині таких явищ, як декоративно-ужиткове мистецтво, хобі та ремесло. З’ясовані основні функції практики handmade, які актуалізуються в сучасних соціокультурних умовах. В першу чергу це психологічні та рекреаційні функції, які стають актуальними в рамках сучасного стилю життя. Виховні та педагогічні функції забезпечують культурну рефлексію щодо культурних кодів, їх ґенези та історичної динаміки. Соціальні функції наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. набувають екологічного спрямування: відповідальне та повторне споживання, використання природних матеріалів тощо. Результати дослідження можуть бути використані в міждисциплінарних дослідженнях соціокультурних процесів глобального простору, особливостей розвитку декоративно-ужиткового мистецтва, наприклад – арт-практик, що спрямовані на актуалізацію, переосмислення та розвиток традиційних ремесел та їх новітніх модифікацій, а також при розробці практичних і лекційних занять для курсів з історії та теорії культури, народної художньої творчості, мистецтвознавства.
Дата реєстрації
2023-06-26
Додано/оновлено в НРАТ
2023-06-26 / 2026-07-01
Оновлено: 2026-09-26