Реєстраційний номер
0823U100696, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-10-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація хірургічного лікування хворих із синдромом обструктивного апное сну
Здобувач
Денисенко Роман Юрійович,
Керівник Науменко Олександр Миколайович
Опонент Мінін Юрій Вікторович
Опонент Кошель Іванна Василівна
Опонент Пухлік Сергій Михайлович
Рецензент Шевчук Юрій Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Синдром обструктивного апное сну (СОАС) на сьогодні є однією із наростаючих проблем у глобальній системі охорони здоров’я, у зв’язку із значною схильністю популяції до розвитку цього стану як самостійної патології похилого віку, так і значним поширенням факторів ризику, що значною мірою пов’язані із Western-lifestyle
Еволюційно, процес носового дихання становить важливий елемент нормального функціонування живого організму, оскільки відіграє важливу роль у респірації, адаптивних реакціях та функціонуванні імунної системи організму людини. Спектр нозологій та патологічних станів, спричинених порушеннями у нормальній роботі верхніх дихальних шляхів, нараховує десятки порушень, що мають свої прояви як безпосередньо у відповідній анатомічній ділянці, так і маскуються під порушеннями інших органів та систем. Поширеність СОАС, за літературними даними, серед осіб старше 30 років складає 5–7%, з них у 1–2%— з тяжкими проявами патології. У категорії населення старше 60 років частота виникнення синдрому сягає понад 30% у чоловіків і близько 20% у жінок, а у осіб старше 65–70 років частота досягає до 60%
Патології дихання під час сну є поширеними та недооціненими через складність діагностичних можливостей лікувально-профілактичних закладів України, що зумовлено мультифакторністю генезу серед осіб різного віку. Встановлено, що частота виникнення подібних розладів залежить від багатьох чинників, таких як стать, вік, етнічна приналежність, маса тіла, вживання алкоголю або седативних та снодійних препаратів тютюнопаління, деякі захворювання (аденотонзилярна гіпертрофія, акромегалія, інсульт, міопатія, паркінсонізм та інше). Однією із патологій процесу дихання є хропіння, що не тільки створює помітний соціальний дискомфорт в повсякденному житті, але і є передумовою та одним із провідних симптомів СОАС, що проявляється зупинками дихання уві сні з наступними гучними схрапами. Серед можливих причин хропіння виділяють деформацію носової переділки, гіпертрофію нижніх носових раковин, ретрогнатію тощо.
СОАС в свою чергу зумовлений складною взаємодією між генетичною схильністю та анатомічними, регуляторними чинниками організму. Однією з видимих причин є знижений тонус м’язів глотки та м’якого піднебіння, що в свою чергу залежить від індивідуальних особливостей людини, дії зовнішніх чинників, нейром’язових захворювань, фізіологічних процесів старіння.
Доведено, що обструкція верхніх дихальних шляхів відіграє ключову роль в етіології СОАС. Серед факторів, які найбільш впливають на об’єм та форму носової порожнини, слід виділити особливості переділки носа та нижніх носових раковин. При вираженій обструкції і несприятливому перебігу цей стан зумовлює перехід від носового дихання до ротового, що призводить до звуження просвіту глотки, зміщення язика назад і збільшення довжини м’якого піднебіння. Проаналізовано дані, що свідчать про зв’язок особливостей анатомії язика з розвитком СОАС. Так, розвитку СОАС сприяє збільшення об’єму або маси язика та його більш ретроградне положення. Також доведено, що для хворих із синдромом обструктивного апное більш характерне ожиріння за андроїдним типом із відкладанням жиру в ділянках талії та шиї. Додатковий механізм розвитку метаболічних порушень на фоні СОАС полягає у впливі сну та його циркадного ритму на ендокринні залози людини, при цьому порушення фази глибокого сну призводить до підвищення рівня кортизолу та змін в активності гіпоталамо-гіпофізно-наднирникової системи.
Виявлено обмежений обсяг літературних джерел щодо зв’язку між інфекцією вірусу папіломи людини (ВПЛ) та СОАС, де характерні типові ураження епітелію, пов’язані з ВПЛ, – це розвиток плоскоклітинних папілом, вульгарних бородавок, гострокінцевих кондилом та вогнищевої гіперплазії епітелію у разі ВПЛ та лейкоплакії низького ризику, еритроплакії та плоскоклітинного раку ротоглотки у разі інфікування високоонкогенними штамами ВПЛ. Наразі лише одна широка публікація висвітлює роль ВПЛ- інфекції у розвитку СОАС, а це означає, що ця тема недостатньо вивчена.
Попри вплив на здоров’я пацієнтів, СОАС призводить до значущих несприятливих наслідків. Отримано дані про тісний взаємозв’язок між перебігом СОАС і розладами з боку серцево-судинної системи, гострими і хронічними формами судинної патології головного мозку, печією, частими ранковими головними болями, зниженням потенції, зниженням концентрації уваги, поведінковими і когнітивними порушеннями, апатичними і депресивними станами, що зумовлюють погіршення працездатності хворих та їх продуктивності. Зважаючи на значні порушення газообмінної функції легень, у пацієнтів з СОАС суттєво підвищується ризик виникнення артеріальної гіпертензії, порушень ритму серця, інфаркту міокарда та раптової смерті внаслідок гострої і хронічної недостатності кисню крові під час сну. Такі численні епізоди призводять до погіршення та фрагментації сну, що спричиняє додаткові прояви і клінічну картину у пацієнтів із СОАС: сонливість вдень, зниження уваги, зміни з боку внутрішніх органів та систем організму
Дата реєстрації
2023-09-26
Додано/оновлено в НРАТ
2023-09-26 / 2026-07-05
