Реєстраційний номер
0823U100933, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-11-2023
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Стиль життя «соло» в умовах (пост)сучасності
Здобувач
Яшкіна Дар’я Дмитрівна,
Керівник Мурадян Олена Сергіївна
Опонент Тащенко Анна Юріївна
Опонент Дембіцький Сергій Сергійович
Опонент Яцина Олена Федорівна
Рецензент Сорока Юлія Георгіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Яшкіна Д. Д. Стиль життя «соло» в умовах (пост)сучасності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 054 – соціологія. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2023.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню стилю життя «соло», який набуває популярності в багатьох розвинутих країнах світу. Актуальність зазначеної теми випливає з того, що кількість індивідів, які обирають життя наодинці, почала своє активне зростання упродовж останніх 20-ти років, що є сигналом суспільних перетворень та змін, проте це явище залишається малодослідженим у соціології. В роботі акцентується увага не на особах літнього віку, які проживають наодинці через втрату партнера (саме цій категорії присвячена більшість праць), а на молодших вікових категоріях, для яких життя наодинці є обраним стилем життя.
Проблема полягає в тому, що попри наявність окремих праць щодо «життя соло» у різних напрямах досліджень, вони не концептуалізують це явище та не розглядають його як окремий стиль життя. Зростання популярності стилю життя «соло» може призводити до певних наслідків у різних сферах життєдіяльності (від демографічної ситуації до ринку праці) – з одного боку. З іншого боку, носії стилю життя «соло» в силу того, що у суспільному уявлені вони часто протиставляються усталеним уявленням про сім’ю, можуть бути стигматизовані та, в окремих випадках, дискриміновані.
В рамках даної роботи було проаналізовано та впорядковано теоретико-методологічні доробки, що присвячені теорії індивідуалізації. Саме процеси індивідуалізації стають ключовими для появи нового стилю життя – стилю життя «соло». В рамках першого розділу було розглянуто сучасну теорію індивідуалізації та її зв’язок із формуванням нових стилів життя. Відповідно, розглянуто стилежиттєвий підхід до вивчення соціальної реальності, що слугувало базисом для дослідження життя «соло» як стилю життя. Досліджено фактори формування стилю життя «соло», а саме: цифрові технології, зміна уявлень про сім’ю, ринкова економіка та капіталістичний устрій життя, зменшення можливостей для приватності, посилення ролі економіки події, міграція, людські катастрофи. Задля уникнення термінологічної плутанини в першому розділі також проведено аналіз та структурування суміжних термінів, що використовуються в соціальних науках для позначення окремих елементів стилю життя «соло» або явищ, які асоціюються із життям «соло», але фактично можуть бути не притаманними його носіям (соціальна ізоляція, самотність). Таким чином, після проведення аналізу, впорядкування та розмежування була проведена концептуалізація та визначення стилю життя «соло».
Другий розділ дисертації присвячений розгляду соціокультурного контексту стилю життя «соло». Базуючись на світовій мапі цінностей та теорії постматеріалізму Роналда Інглхарта, досліджена відповідність розповсюдження поодиноких домогосподарств (як базової характеристики стилю життя «соло») ціннісним орієнтаціям, притаманним різним країнам. Після чого в рамках розділу проведено огляд літератури, який дозволив визначити напрями досліджень та методології дослідження життя «соло». Оскільки в різних країнах та регіонах дослідники розглядають таку практику проживання наодинці у різних термінах та підкреслюють різні особливості такого проживання, було розглянуто кейси країн та регіонів, де життя «соло» вважається найбільш розповсюдженим: країни Європи та три країни Азії. Стиль життя «соло» різниться як в залежності від історії країни та/або регіону, так і у способах його реалізації (так, наприклад, створення романтичних стосунків більш радикально заперечується в Кореї, ніж у європейських країнах). Проте економічний фактор є базовим і впливає на вибір життя без сім'ї в різних соціокультурних середовищах – від економічної спроможності жити «соло» до економічної нездатності утримувати сім’ю. Проведений аналіз демонструє приклади, яким чином формується стиль життя «соло» в залежності від різних факторів формування, так, розглянуто приклад із війнами та неуспішними соціальними політиками держав.
Третій розділ представляє собою дослідження стилю життя «соло» в Україні. Попередній аналіз вітчизняної літератури продемонстрував, що життя «соло» з’являється як предмет досліджень переважно в психології, а соціологічна наука не має даних про таку категорію населення. Отже, першим етапом дослідження зазначеного стилю життя було пілотне опитування, що розглядало загальні суспільні уявлення про стиль життя «соло» та суспільне ставлення до його носіїв. Наступним етапом було проведення якісного дослідження самих носіїв стилю життя «соло» з використанням методу напівструктурованого інтерв’ю. Метою даного етапу було визначення характеристик та особливостей стилю життя «соло» в сучасній Україні, в тому числі під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації. В рамках дослідження окремо були досліджені носії стилю життя «соло», які вимушені були покинути Україну.
Дата реєстрації
2023-10-19
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-22 / 2026-07-01
