Реєстраційний номер
0824U000145, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
13-02-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Інтерактивність як феномен сучасного культурного простору: особливості становлення і тенденції розвитку
Здобувач
Красненко Олексій Леонідович,
Керівник Бондар Ігор Савич
Опонент Виткалов Сергій Володимирович
Опонент Копієвська Ольга Рафаілівна
Рецензент Оборська Світлана Валентинівна
Рецензент Медведєва Алла Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет культури і мистецтв
Опис
Виявлено, що процеси, характерні для сучасного культурного простору, – один із провідних напрямів дослідження в сучасній культурології, свідченням чого є широкий масив наукових праць українських вчених (С. Виткалов, О. Гриценко, А. Давиденко, В. Марченко, О. Олійник, О. Степанова, Г. Фесенко, А. Філіна, О. Шершньова та ін.), присвячених аналізу його різноманітних аспектів: проблематиці розвитку регіонального культурного простору та формуванню його нової моделі, видовій специфіці та культурній діяльності суспільства щодо задоволення соціокультурних потреб громадян, ролі музеїв у формуванні культурного простору України, концептуальним засадам розвитку і становлення культурного простору України та ін. У сучасному науковому вимірі є кілька теоретичних концепцій культурного простору: антропологічні, абстрактні та літературно-мистецькі (за О. Гриценко); основними методологічними підходами до його дослідження є: функціональний, акціоналістський, антропологічний, діалектичний, ноосферний, кібернетичний, реляційний, синергетичний, інформаціологічний.
Констатовано, що окремі аспекти сучасних інтерактивних практик досліджували В. Банах, Т. Березнюк (інтерактивні музейні експозиції), М. Бангрович, Р. Кучер, І. Палько (інтерактивний театр), А. Варивончик, Т. Литвиненко, С. Оборська (інтерактивні музейні технології), А. Гребенюк (інтерактивна література як частина сучасної масової культури), О. Губернатор (імерсивність та інтерактивність), О. Кириченко (цифрове мистецтво як інтерактивна форма освоєння сучасного культурного простору), І. Климко (культурні практики туристичної діяльності), В. Михальчук (інтерактивність у просторі мистецької галереї), Ю. Трач (інтерактивність як феномен сучасності) та ін. Проте тема інтерактивності як феномена сучасного культурного простору у дослідженнях українських науковців недостатньо розкрита.
Наголошено, що інтерактивні практики сучасного культурного простору являють собою складний феномен, що включає інтерактивні стратегії, інтерактивні технології та інтерактивні прийоми. Їхньою метою в межах споживання культурного продукту/послуги є набуття комунікативних навичок.
Характеристиками інтерактивних практик є: безперервний зворотний зв’язок (безпосередній або опосередкований) між адресантом і адресатом (у разі взаємодії між суб’єктами інтерактивних практик) та адресатом і культурним текстом (у разі взаємодії між суб’єктом та об’єктом інтерактивних практик, у тому числі засобами інтерактивних технологій); багатоканальність комунікації: адресат може не тільки чути, бачити, але й торкатися до культурного продукту (зокрема, опосередковано через інтерактивне обладнання); спонтанне висловлювання: зміст інтерактивної культурної практики унікальний і створюється на місці; дуальні функції реципієнта (він є відправником та отримувачем повідомлень); норми інтерактивності є егалітарними (розроблені н
Дата реєстрації
2024-01-05
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-30 / 2026-07-01
