Реєстраційний номер
0824U000249, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-12-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Вибір методу опіоїд-лімітуючої анестезії при тотальній ларингектомії
Здобувач
Шкітак Інна Олександрівна,
Керівник Кобеляцький Юрій Юрійович
Опонент Воротинцев Сергій Іванович
Опонент Лоскутов Олег Анатолійович
Опонент Лісний Іван Іванович
Рецензент Снісарь Володимир Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
Адекватне анестезіологічне забезпечення при тотальній ларингектомії висуває вимоги щодо розумного балансу між доцільним використанням опіоїдів та уникненням шкоди, пов’язаної з ними. Опіоїдощадна техніка знеболення при тотальній ларингектомії потребує застосування мультимодальної аналгезії (ММА) та персоніфікованого підходу до періопераційного анестезіологічного менеджменту.
З урахуванням зазначеного, проведене дослідження щодо оптимізації метода анестезії у хворих на рак гортані III – IV стадії при тотальних ларингектоміях через зниження дози опіоїдів, як під час операції, так і в післяопераційному періоді шляхом застосування лідокаїну і дексмедетомідину як опіоїд-лімітуючих компонентів, з урахуванням впливу анестезіологічного забезпечення на імунний стан хворих в післяопераційному періоді.
У дисертації наведено результати комплексного обстеження анестезіологічного супроводу 100 хворих на рак гортані T3-4N0-3M0 віком 63,5 (95 % ДІ 62,1 – 64,9) років, переважно чоловіків (97 %), яким проводилася тотальна ларингектомія на базі відділення отоларингології №2 (онкологічного) Дніпровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова у 2019 – 2021 рр.
Проводився порівняльний аналіз чотирьох груп пацієнтів (n=25 у кожній групі), які відрізнялися за ад’ювантними компонентами ММА та не відрізнялися за віком, статтю, вагою, характером, обсягом і тривалістю операцій (р>0,05).
Контрольна (I група) склалася із 25 пацієнтів, що отримували класичну анестезію зі стандартними дозами опіоїдних анальгетиків. Цим хворим за 40 хвилин до операції в премедикацію внутрішньом’язово вводили розчин сибазону 10 мг, атропіну 1 мг, декскетопрофену 50 мг. Проводилась індукція пропофолом 1,5-2 мг/кг болюсно, фентанілом 0,005 % 2 мл, прекураризація – 10 мг рокуронію бромідом, релаксація – сукцинілхоліном 1,5-2 мг/кг болюсно, після чого проводилась інтубація трахеї через трахеостому. Підтримувалась анестезія внутрішньовенно (в/в) безперервним введенням пропофолу через перфузор зі швидкістю 4-12 мг/кг/год, за потребою – знеболення фентанілом 0,005 % 2 мл.
Групи порівняння склали 25 пацієнтів, що додатково отримували відповідно інфузію лідокаїну (II група) та дексмедетомідину (ІІІ група). Дослідна (IV група) складалася із 25 пацієнтів, що отримували інфузію, як лідокаїну, так і дексмедетомідину.
За результатами проведеного дисперсійного аналізу повторних вимірів було визначено значний ефект впливу застосованого підходу до анестезіологічного забезпечення тотальної ларингектомії на стан післяопераційної імуносупресії пацієнтів у всі періоди обстеження пацієнтів – з 1-ї по 7 добу після тотальної ларингектомії. Ступінь впливу використаних схем опіоїд-лімітуючої анестезії на рівень післяопераційної імуносупресії (за показником ФНП-ɑ) складав 12,2 % (p=0,001) у 1-шу добу після втручання, мав найбільший вплив на 2-гу добу після операції – 30,9 % (p<0,001) та поступово зменшувався на 5-ту та 7-му добу і відповідно складав 16,6 % та 16,8 % (p<0,001).
Проведена порівняльна оцінка різних схем знеболення при тотальній ларингектомії показала доцільність мультимодального знеболення й опіоід-лімітуючої анестезії із сполученим застосуванням лідокаїну та дексмедетомідину. Лідокаїн та дексмедетомідін, як ад’ювантні компоненти мультимодальної анестезії тотальної ларингектомії, при сумісному застосуванні призводили до меншої імуносупресії, сприяли кращим темпам відновлення імунного статусу хворих на рак гортані порівняно зі стандартними підходом із застосуванням опіоїдів
Дата реєстрації
2024-01-10
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-10 / 2026-07-01
