Дисертація доктора філософії. Стародуб Тарас Петрович. Зовнішньополітичні орієнтири державотворення в українській політичній думці націоналістичного спрямування у 20-50-х рр. ХХ ст

Реєстраційний номер

0824U000480, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

12-01-2023

Статус

Захищена

Назва роботи

Зовнішньополітичні орієнтири державотворення в українській політичній думці націоналістичного спрямування у 20-50-х рр. ХХ ст

Здобувач

Стародуб Тарас Петрович, Доктор філософії

Керівник Демчишак Руслан Богданович
Опонент Ільницький Василь Іванович
Опонент Вдовичин Ігор Ярославович
Рецензент Гетьманчук Микола Петрович
Рецензент Івасечко Ольга Ярославівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет "Львівська політехніка"

Опис

Дисертаційна робота присвячена дослідженню зовнішньополітичних орієнтацій українського національно-визвольного руху в реаліях функціонування системи міжнародних відносин міжвоєнного періоду ХХ ст., періоду Другої світової війни та повоєнного періоду. Після відновлення державної незалежности в 1991 р. перед Україною постало завдання виробити власні зовнішньополітичні орієнтації, віднайти своє місце в системі міжнародних відносин, власне позиціонування в геополітичній системі координат. Окремо виникло питання, неодноразово актуалізоване в попередні періоди існування української державности з огляду на особливості геополітичного розташування України, – це питання взаємин із сусідніми державами. Перманентна трансформація системи міжнародних відносин, яка хоча й поступово, але безперервно здійснювалася протягом всього постбіполярного періоду і в глобальному, і в регіональному масштабах, змушувала Україну корегувати стратегію і тактику зовнішньополітичного розвитку. Вступ наших західних сусідів до ЄС та НАТО у поєднанні з консервативно-агресивною зовнішньою політикою Російської Федерації вкрай загострили проблему геополітичного вибору України. У контексті зазначеного вище набули актуальности дослідження зовнішньополітичних концепцій та геополітичних конструкцій, витворених українською політичною думкою минулого. Визначальними векторами пропонованого дослідження української політичної думки націоналістичного спрямування 20–50-х рр. ХХ ст. стали зовнішньополітичні орієнтири державотворення в контексті «СРСР – Польща», регіону Центрально-Східної Європи, Балто-Чорноморського простору, а також у розрізі широкого діапазону міжнародної політики та оцінки зовнішньої політики Німеччини, Великої Британії, США та інших великих держав з позицій ставлення до процесу українського державотворення. Перелічені вище проблеми і сьогодні залишаються важливими компонентами реалізації зовнішньополітичного курсу України. У дисертаційній роботі розглянуто погляди представників української політичної думки націоналістичного спрямування впродовж трьох історичних періодів: міжвоєнного періоду ХХ ст., періоду Другої світової війни та повоєнного періоду становлення міжнародної системи біполярного світу; показано адаптацію зовнішньополітичних концепцій українського державотворення до нових міжнародних реалій. Трансформаційні процеси в системі міжнародних відносин наших днів теж вимагають гнучкої корекції стратегії і тактики зовнішньополітичного розвитку України, актуалізуючи, знову ж таки, запотребуваність дослідження української політичної думки націоналістичного спрямування у 20-50-х рр. ХХ ст. Сучасні міжнародні реалії, пов’язані з подіями російсько-української війни, а особливо з моменту повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 р., максимально актуалізували спадщину теоретиків українського націоналізму. Ідеї геополітичної значущості України в протистоянні Захід-Схід, у стримуванні московської агресії, у налагодженні співпраці між країнами Центрально-Східної Європи та Балто-Чорноморського регіону задля унеможливлення реалізації імперських планів Росії сьогодні, як ніколи, набувають нової актуальності та запотребуваності. Водночас візії щодо особливої історичної місії України на сході Європи, перетворення її на осередок інтеграційних процесів у регіоні й надалі відповідають національному інтересу нашої держави, виступаючи умовою реалізації активного зовнішньополітичного курсу. Метою роботи є дослідження векторів та напрямів зовнішньополітичних орієнтацій в українській політичній думці націоналістичного спрямування в реаліях функціонування системи міжнародних відносин міжвоєнного періоду ХХ ст., періоду Другої світової війни та повоєнного періоду.

Дата реєстрації

2024-01-18

Додано/оновлено в НРАТ

2024-01-18 / 2026-07-01