Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000557, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 19-01-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Підготовка майбутніх учителів музики до навчання мистецтва старших підлітків у художньо-освітньому середовищі школи Здобувач Юе Їн ..., Керівник Комаровська Оксана Анатоліївна Опонент Михаськова Марина Анатоліївна Опонент Мозгальова Наталія Георгіївна Рецензент Горбенко Сергій Семенович Рецензент Глазунова Ірина Кимівна Опис У дисертації досліджено проблему підготовки майбутніх учителів музики до навчання мистецтва старших підлітків у художньо-освітньому середовищі школи, що є актуальною для освіти різних країн, передусім із всезагальними процесами інтеграції в освіті. Аналіз змісту і організації процесу навчання мистецтва учнів закладів загальної середньої освіти, здійснений для визначення орієнтирів підготовки майбутніх учителів музики, спирається на концептуальні засади «Нової української школи» в системі освіти в Україні. Інтегрований характер та компетентнісний підхід до навчання мистецтва в системі загальної середньої освіти з виокремленням як стрижневої культурної компетентності у процесі освоєння мистецьких явищ зумовлює вимоги до посилення інтегральної підготовки вчителів музики, який переймає на себе завдання опанування і методичні вміння навчання різних видів мистецтва на основі навчання музики як складника інтегрованого курсу. Підкреслено, що в змісті навчання учнів підліткового віку введено групу умінь, якими мають оволодіти школярі, пов’язану з використання середовища та художньої комунікації; а це висуває додаткові вимоги до підготовки учителів музики Проведено паралелі із змістом музичного навчання школярів і підготовки вчителів музики в Китаї, зокрема показано спільне і відмінне, а саме пов’язане з національними традиціями і світоглядом. Мистецька освіта в Китаї націлена на духовний розвиток особистості, ідеї якого випливають з ідей конфуціанства і в якому музика відіграє ключову роль. Хоча китайському світогляду притаманний синкретизм, все ж теоретичне обґрунтування і практика інтегрованої мистецької освіти поки не набули такої інтенсивності, як в Україні, хоча Китай стрімко інтегрується у світові процеси. Доведено, що з огляду на вимоги шкільної мистецької освіти до підготовленості вчителя музики до навчання учнів мистецтва, така підготовленість полягає в тому, що вчителі мають володіти системою загальнокультурних, музично професійних суто музикантської та музично-педагогічної підготовленості) і особистісних якостей, що синтезують відповідні цінності, знання, уміння, а також мотивацію і спроможність їх застосовувати в професійній діяльності, орієнтуючись на вимоги до навчання майбутніх учнів. Відтак, підготовленість майбутніх учителів музики до навчання учнів мистецтва визначено як набуту інтегральну особистісну і професійну якість та комплексний результат фахової підготовки студентів-музикантів, що перебуває в перманентному розгортанні і збагаченні та охоплює їхню: музичну і ширше – художню свідомість; досвід аналітико-інтерпретаційної діяльності стосовно музичного мистецтва, а також творів інших видів мистецтва; виконавські музикантські уміння; орієнтування в художніх техніках з інших, крім музики, видів мистецтва; мотивацію до пізнання різних видів мистецтва з метою особистісного самовдосконалення та професійного розвитку; орієнтування у вікових можливостях учнів щодо пізнання різних видів мистецтва та застосування набутих знань у діалогічному спілкуванні з учнями різного віку. На підставі цього виокремлено і описано змістові компоненти структури зазначеної підготовленості: художньо-рефлексивний, художньо-емпатійний, мотиваційно-ціннісний, художньо-діяльнісний, художньо-комунікативний компоненти, які охоплюють презентованість зазначеного комплексу якостей. Саме такий структурний зміст підготовленості покладений в дисертації в обґрунтування її діагностувальної процедури (критерії відповідно до компонентів, показники, орієнтовні рівні), Критеріями, за допомогою яких визначається стан досліджуваної підготовленості в кожному компоненті змістової структури, обґрунтовано художньо-когнітивний (відповідає художньо-рефлексивному компоненту); емоційний (відповідає художньо-ематійному компоненту); мотиваційний (відповідає мотиваційно-ціннісному компоненту); діяльнісно-практичний (відповідає художньо-діяльнісному компоненту); комунікативний (відповідає художньо-комунікативному компоненту). Для визначення методичних засад підготовки майбутнього вчителя музики до навчання мистецтва старших підлітків важливого значення набуває теза про те, що таке навчання завжди відбувається в певному середовищі школи, тобто освітньому середовищі, яке стосовно мистецької освітньої галузі логічно конкретизується як художньо-освітнє. Тобто, в результаті фахової підготовки майбутній учитель музики має володіти знаннями про сутність і закономірності функціонування художньо-освітнього середовища як такого; розуміти особливості середовища конкретного закладу освіти і виявляти до цього мотивацію та особистісну гнучкість; істотного значення набуває в цьому контексті здатність проєктувати загальні закономірності на особливості конкретного середовища і навпаки; володіти уміннями і бути готовим та виявляти ініціативність розвиватись як суб’єкт у конкретному художньо-освітньому середовищі та ініціювати поглиблення суб’єктності своїх учнів. Дата реєстрації 2024-01-20 Додано в НРАТ 2024-01-20 Закрити