Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000601, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 24-01-2024 Статус Захищена Назва роботи Стан шишкоподібної залози у вагітних з прееклампсією Здобувач Савка Руслан Флорович, Керівник Бербець Андрій Миколайович Опонент Жук Світлана Іванівна Опонент Геряк Світлана Миколаївна Рецензент Ясніковська Світлана Михайлівна Рецензент Бакун Оксана Валеріанівна Опис У дисертаційній роботі викладено нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми – покращення перинатальних результатів при такому ускладненні вагітності, як прееклампсія. Задля цього проведено патогенетичне обґрунтування і розробка комплексу діагностичних та прогностичних заходів у вагітних жінок, чия вагітність ускладнилася прееклампсією на тлі порушення роботи шишкоподібної залози. Дослідження проводилось на клінічному матеріалі. У вагітних жінок з діагностованою в ІІІ триместрі вагітності прееклампсією встановлені терміни виникнення розладів сну, а також їх структура. Вивчалися рівні мелатоніну при прееклампсії, а також зміни цитокінового профілю вагітних при даній патології. Також відстежувалися рівні плацентарного фактору росту (Placental Growth Factor – PlGF) у жінок, чия вагітність в ІІІ триместрі ускладнилась прееклампсією. Оцінювалися патогенетичні механізми ускладнень, що виникають при зниженні мелатоніну на тлі прееклампсії. У дослідженні, яке проводили на базі відділення патології вагітності Чернівецького обласного перинатального центру, брали участь 50 жінок, вагітність яких ускладнилась прееклампсією, і ці пацієнтки були анкетовані щодо розладів сну під час вагітності. В подальшому з цих вагітних були випадковим чином обрані 32 жінки, що були обстежені на біохімічні показники, а саме, на мелатонін крові, плацентарний фактор росту, а також на прозапальний цитокін IL-6 та протизапальний цитокін IL-10. Контрольну групу склали 33 жінки з неускладненим перебігом вагітності, які спостерігалися у відділенні жіночої консультації Чернівецького обласного перинатального центру. Встановлено, що концентрації мелатоніну та PlGF були значно нижчими у жінок з прееклампсією, порівняно зі здоровими вагітними. Зокрема, середній рівень мелатоніну в групі прееклампсії становив 30,98 пг/мл та 55,20 пг/мл у контрольній групі (р=0,029). Подібним чином середній рівень PlGF при прееклампсії групі становив 40,03 пг/мл і 213,31 пг/мл у контрольній групі (p<0,0001). На противагу цьому, ми спостерігали вищі рівні прозапального цитокіну інтерлейкіну-6 (IL-6) та протизапального цитокіну інтерлейкіну-10 (IL-10) у групі прееклампсії, ніж у контрольній групі. Середня концентрація ІL-6 в групі жінок, чия вагітність ускладнилась прееклампсією, становила 270,79 пг/мл, тоді як в контрольній групі – 224,30 пг/мл (p=0,022). Аналогічно, середня концентрація ІL-10 у групі вагітних з прееклампсією становила 41,90 пг/мл та 30,73 пг/мл у контрольній групі (p=0,018). У жінок з неускладненою вагітністю взаємодію між прозапальним інтерлейкіном-6 і мелатоніном можна описати за допомогою рівняння статистичної регресії. Нами було проведено прогностичну оцінку впливу вивчених нами біохімічних показників на результати вагітностей обстежених пацієнток. Мелатонін, якщо він присутній в крові вагітної жінки в концентрації, вищій за встановлені нами порогові значення (6,71 pg/ml), з високим ступенем достовірності (р=0,00173) знижує шанси на появу клінічних проявів тяжкої прееклампсії. Ґрунтуючись на викладених даних, робимо висновок, що плацентарна дисфункція, яка супроводжує прееклампсію, зокрема, призводить до порушення синтезу мелатоніну, який є антиоксидантом, що спричиняє порушення в тканинах матері, плаценти та плоду та, як наслідок, провокує клінічні прояви прееклампсії. Дата реєстрації 2024-01-23 Додано в НРАТ 2024-01-23 Закрити