Реєстраційний номер
0824U000889, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-02-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Організаційно-економічні засади розвитку системи освіти дорослих
Здобувач
Онопрієнко Катерина Володимирівна,
Керівник Петрушенко Юрій Миколайович
Керівник Бальцерзак Адам ..
Опонент Длугопольський Олександр Володимирович
Опонент Затонацька Тетяна Георгіївна
Рецензент Щербаченко Вікторія Олексіївна
Рецензент Воронцова Анна Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Теоретичне дослідження організаційно-економічних засад функціонування системи освіти дорослих дозволило систематизувати її понятійно-категоріальний апарат, що передбачає розмежування ключових понять «освіта», «навчання», «дорослі» в системі соціально-економічних відносин. Визначено, що на неї покладено важливі не лише соціальні (підвищення кваліфікації, соціалізація та розвиток особистості), а й економічні (зменшення безробіття та соціальної нерівності, стимулювання інновацій та розвитку) функції. Розвиваючись в сучасних умовах для освіти дорослих характерними є такі тенденції як широке використання онлайн-форматів та дистанційних курсів, акцент на оцінці компетентностей та здобутті навичок для майбутньої роботи, підсилення ідеєю постійного навчання протягом усього життя, важливість соціальної інтеграції та включення. Виявлено, що розвиток освіти дорослих стає ключовим фактором у формуванні та модернізації відповідних стратегій розвитку в провідних країнах Європи, зокрема шляхом кореляційно- регресійного аналізу підтверджено, що при зміні рівня середньої заробітної плати в країнах Європи на 1$, відсоток залучених дорослих до навчання зростатиме на 0,004%. Більш широкого розгляду набули теоретичні засади обґрунтування структурно-функціональних взаємозв’язків системи освіти дорослих з конкурентоспроможністю економіки та Цілями сталого розвитку. Це дозволило визначити основні тренди у кроссекторних наукових дослідженнях та простежити зміни у зацікавленості до освіти дорослих у хронологічному вимірі. Було встановлено основні географічні центри наукових досліджень, що зосереджені в Америці, Об‘єднаному Королівстві Великобританії, Канаді та Швеції, та провідні дослідницькі організації (університет Стокгольму, університет соціальних досліджень Стокгольму, університет Умео), між якими налагоджені розгалужені мережі співавторства. Дана робота наочно висвітлює стратегічну важливість інвестицій у сферу освіти дорослих, розглядаючи їх як ключовий фактор розвитку персоналу. За експертними оцінками, у 2023 році світові витрати на навчання на робочому місці досягнуть 380 млн дол. США у порівнянні з 244 млн дол. США у 2009 році. У роботі висунуто та емпірично підтверджено за допомогою кореляційного, лінійного регресійного аналізів та ряду непараметричних тестів існування системних взаємозв’язків у ланцюзі «попит на освіту дорослих – конкурентоспроможність країни – добробут населення» на прикладі країн Європи. Зокрема виявлено численні позитивні й тісні залежності між часткою осіб віком 18-64 роки, які залучені до навчання з субіндексами глобального індексу конкурентоспроможності: інноваційним потенціалом, розвиненістю фінансових ринків, рівнем навичок та розвиненістю інститутів. Доведено, що зміна попиту на освіту дорослих на 1% призведе до більш відчутного збільшення глобального індексу конкурентоспроможності для країн з високим рівнем ВВП на душу населення ( на 0.004 од. з коефіцієнтом детермінації 0,92), ніж з низьким (на 0.007 од з коефіцієнтом детермінації 0,35). Враховуючи результати проведеного аналізу, здійснено кластеризацію країн Європи на основі поєднання ієрархічного метода Ворда та неієрархічного k-середніх за найбільш релевантними детермінантами забезпечення конкурентоспроможності та попитом на освіту дорослих. В основу процедури покладено п’ять індикаторів (інститути, навички, розвиток бізнесу та інноваційний потенціал, попит на освіту дорослих), відібраних за методом головних компонент як каталізаторів конкурентоспроможності національної економіки та системи освіти дорослих в країнах Європи. Розроблено методологічний підхід обґрунтування детермінант впливу на споживчий вибір економічних агентів на ринку освітніх послуг, що базується на основі лабораторного експерименту, заснованого на положеннях поведінкової теорії. Отримані результати стали основою для формалізації матриці параметрів щодо формування патернів навчального онлайн-контенту у бізнес-освіті дорослих. Встановлено, що найбільш ефективними маркетинговими каналами розподілу на сьогоднішній день через Інтернет є соціальні мережі, електронна пошта, месенджери та мобільні додатки, а через іммерсивний маркетинг – технології 3D, AR та VR. На основі моделі «принципал – агент» запропоновано трансформаційні механізми організаційно-економічної взаємодії органів місцевої влади та провайдерів освіти дорослих, що передбачають перерозподіл їх функцій, повноважень і відповідальності щодо використання та контролю бюджетних коштів, що виділяються на забезпечення розвитку системи освіти дорослих.
Дата реєстрації
2024-02-12
Додано/оновлено в НРАТ
2024-02-12 / 2026-07-02
