Реєстраційний номер
0824U000970, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
02-03-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Трактування образу І. Мазепи в операх ХІХ – ХХІ століть: аксіологічний аспект
Здобувач
Ду Лін ...,
Керівник Сухленко Ірина Юріївна
Опонент Гіголаєва-Юрченко Вікторія Олександрівна
Опонент Муравська Ольга Вікторівна
Рецензент Драч Ірина Степанівна
Рецензент Романюк Ірина Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського
Опис
Важливою складовою буття нації є плекання власної культури, що ґрунтується на системі цінностей, яка окреслює процеси створення/сприйняття певних артефактів. Ціннісні орієнтири визначають життєву позицію особистості, й формують образ Майбутнього, до якого прагне суспільство. Тож продуктивним є звернення до історичних постатей, чиє життя вплинуло на розвиток країни. До таких належить Гетьман Іван Мазепа, чия трагічна доля понад трьохсот років привертає увагу істориків там митців.
Спектр зображень Гетьмана є широким – від зрадника до героя, від воїна до мецената, від звичайного чоловіка до майже міфічної істоти. Це зумовлює актуальність визначення ціннісних засад, що визначили авторський задум та подальше буття присвячених І. Мазепі творів.
Об’єкт дослідження – оперне мистецтво ХІХ – ХХІ століть; предмет – аксіологія трактування образу І. Мазепи в оперних виставах ХІХ – ХХІ століть.
Концепція дослідження зумовила необхідність систематизації наукових джерел з таких напрямків: історії та культури України, історії музики та оперного мистецтва, аксіології культури, теорії музичного жанра та стилю, інтерпретології. Окремий корпус використаних джерел складають наукові роботи, присвячені І. Мазепі.
Методологія дослідження базується на поєднанні мистецтвознавчого, інтерпретологічного та аксіологічного підходів, що дозволило: систематизувати наукові концепції щодо методології ціннісного аналізу художніх текстів; узагальнити відомості про життєдіяльність І. Мазепи та її відображення в історичних працях; виявити загальне та особливе у трактуваннях образа І. Мазепи у мистецтві ХІХ – ХХ століть; впорядкувати дані про оперні твори ХІХ – ХХ століть, що мають назву «Мазепа»; презентувати музичну творчість французької композиторки М. Гранваль як важливу складову художньої культури Франції ХІХ ст.; проаналізувати оперу «Мазепа» М. Гранваль крізь призму ціннісних настанов ХІХ століття та сучасності; визначити ціннісні засади та медіа-стратегії постановки ХНАТОБу опери «Мазепа» П. І. Чайковського 2017 року.
У дисертації вперше в музикознавстві: представлено історію сценічного буття оперного твору як низку трансформацій, обумовлених змінами ціннісних настанов суспільства; надано характеристику музичної творчості французької композиторки М. Гранваль як важливої складової художньої культури Франції ХІХ ст.; проаналізовано оперу «Мазепа» М. Гранваль крізь призму ціннісних настанов ХІХ століття та сучасності; визначено ціннісні засади та медіа-стратегії постановки ХНАТОБу опери «Мазепа» П. І. Чайковського 2017 року.
Аксіологічний підхід широко використовується у гуманітарних науках як інструмент осягнення шляхів формування індивідуальної картини світу та її впливу на сприйняття художньої/суспільної цінності артефакту. Такі дослідження є важливими для осмислення засад, що впливають на процеси актуалізації та забуття окремих художніх творів та творчості певних митців. В цьому аспекті продуктивним вбачається використання аксіологічного підходу для визначення художньої/суспільної цінності творів, присвячених Гетьману Івану Мазепі.
Узагальнення відомостей про життєдіяльність І. Мазепи та базові тенденції щодо її трактування в історичних працях дозволило визначити чотири ключові моменти, що виступають каталізаторами появи численних зразків художньої інтерпретації життя видатного українця.
Упорядковувано відомості щодо відображень образу І. Мазепи в оперних творах ХІХ – ХХ ст. з урахуванням факторів, що вплинули на їх появу та забуття. Це однойменні опери П. Сокальського, Б. Фітінгофа, Карло Педротті, П.І. Чайковського, Феліпе Педреля, М. Гранваль, Адама Мюнхерма. Перспективою роботи є дослідження опери «Мазепа» бельгійського композитора та органіста Леона Дюбуа.
У підрозділі 2.2. «Опера “Мазепа” М. Гранваль в контексті художньої культури Франції ХІХ століття» зазначено, що звернення М. Гранваль до постаті Гетьмана було обумовлено: сформованою у французькому мистецтві ХІХ ст. традицією художньої інтерпретації Легенди про І. Мазепу; знайомством з лібретистом А. де Лоз’єром, який працював ще над двома операми під назвою «Мазепа»; імовірним знанням інших музичних творів з однойменною назвою.
Здійснено аналіз клавіру опери «Мазепи» М. Гранваль, що дозволило визначити базові параметри авторського задуму: особливості вербальної (драматургічної) та музичної презентації образу І. Мазепи; специфіку застосування комплексу музично-мовленнєвих засобів виразності та інтерпретації жанрового інваріанту grand opera.
У підрозділі 2.3. «Опера “Мазепа” П. Чайковського у постановці ХНАТОБу імені М.В. Лисенка 2017 року: у пошуках нових сенсів» проаналізовано ціннісні засади та медіа-стратегії постановки ХНАТОБу опери «Мазепа» П. І. Чайковського 2017 року. Визначено, що ця спроба зміни смислових акцентів авторського твору підтверджує той факт, що саме суспільні орієнтири визначають ціннісно-онтологічні засади буття культури.
Дата реєстрації
2024-02-19
Додано/оновлено в НРАТ
2024-02-19 / 2026-09-12
