Дисертація доктора філософії. Остапенко Марія Петрівна. Семантичні параметри епонімії (на матеріалі української, англійської, французької та класичних мов)

Реєстраційний номер

0824U001339, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

14-05-2024

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Семантичні параметри епонімії (на матеріалі української, англійської, французької та класичних мов)

Здобувач

Остапенко Марія Петрівна,

Керівник Єрмоленко Сергій Семенович
Опонент Купчинська Зоряна Олегівна
Опонент Лукаш Галина Павлівна
Рецензент Зимовець Галина Вікторівна
Рецензент Михальчук Оксана Іванівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України

Опис

Сутність наукової проблеми, яка порушується в дисертації, полягає в подальшому розробленні теоретико-методологічного апарату опису й аналізу явища епонімії. Запропонований підхід зосереджується на семантичних аспектах цього явища, співвідносних з усіма основними компонентами епонімії як дериваційного відношення: твірним онімом, похідним епонімом та зв’язком між ними. Необхідність подальшого опрацювання теорії й методології дослідження епонімії зумовлена як важливістю місця, що його займають епоніми в житті сучасного суспільства, так і потребою якомога повнішого врахування їхніх релевантних ознак і властивостей, зокрема тих із них, що стосуються їхнього значення, а також значення твірних щодо них одиниць і відношень між ними. На теренах України епонімія та епоніми стали об’єктом дослідження таких науковців, як М.М. Дзюба, С.С. Єрмоленко, О.П. Ковальчук та ін.. У межах вивчення термінів окремих галузей знань епонімам приділили свою увагу, серед інших, Л.В. Стегніцька, Г.П. Хирівська, І.Є. Томка, Р.Б. Микульчик, Л.М. Конопляник, Л.Ф. Вдовиченко, Р.Я. Дмитрасевич та інші. Поза межами України епоніми та процеси їх творення входили в коло наукових інтересів таких науковців, як Ж.-К. Буланже, Ю. Гарфілд, Г. Кабанак, М. Корм’є, Ж. Лебук, Г. Стерн, М. Фрімен, В. Швайкарт та інші. Актуальність пропонованої теми визначається недостатньою вивченістю епонімії в рамках загальної теорії мови з одного боку, а з іншого — тим, що деономастична номінація є дедалі продуктивнішим засобом творення нових одиниць і словосполучень, зокрема шляхом апелятивізації комерційних найменувань, таких, як ксерокс, кеди, kleenex тощо. Хоча перехід власної назви торговельної марки у загальні найменування до певної міри сприяє популяризації останньої, але такий перехід може бути зумовлений, серед іншого, появою товарів-конкурентів, що використовують чужу престижну назву, порушуючи при цьому права інтелектуальної власності. Отже, крім власне наукових, загальнотеоретичних, дослідження деономастичної номінації має і суто практичні, утилітарні виміри. Дослідницька рамка (інструментарій, методики та процедури) опрацювання епонімів у дисертації була такою. На початковому етапі з обраних чотирьох лексикографічних джерел (Етимологічний словник української мови у 7 томах, Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука, Походження: короткий етимологічний словник сучасної англійської мови Е. Партріджа, Етимологічний словник французької мови А. Доза) методом суцільної вибірки було виокремлено деономастичні лексеми української, англійської та французької мов; додатковим джерелом для пошуку відповідного матеріалу також слугували етимологічні відомості, подані в словникових статтях «великого» Оксфордського словника англійської мови, а також і в деяких інших джерелах. Принагідно було залучено інші словники, зокрема електронні, для знаходження детальнішої інформації щодо окремих лексем. Утворена в цей спосіб робоча картотека нараховувала 2344 одиниці. Ці лексеми було класифіковано за такими параметрами: параметр твірних одиниць, параметр похідних одиниць та параметр мотиваційного зв’язку між твірним власним іменем та похідним епонімом. Згідно з пропонованою моделлю параметр твірних одиниць було проаналізовано в контексті ідеографічних категорій та субкатегорій твірних пропріативів. Також релевантною у цьому плані є мова-джерело походження оніма. Параметр мотиваційного зв’язку між твірним власним іменем та похідним епонімом було конкретизовано, передовсім застосовуючи категорії метафори та метонімії, із подальшою деталізацією метафоричного та метонімічного звʼязку, представленою підтипами останніх. Було описано також меморативний зв’язок та змішаний. Параметр, повʼязаний із семантикою похідної епонімічної одиниці, було проаналізовано відповідно до її лексико-тематичної та частиномовної належності, за ступенем деривації, статусу в мовній системі (основний лексичний фонд, діалектна лексика, застаріла лексика, науково-технічна термінологія тощо) і, відповідно, активністю використання у мові, унікальністю чи наявністю корелятів, чи когнатів в аналізованих мовах, наявністю в епоніма статусу інтернаціоналізму. Було враховано можливі внутрішньосистемні семантичні зв’язки епоніма (синонімію, антонімію, омонімію). Співвіднесення визначених параметрів у рамках єдиного дослідницького апарату дозволило отримати комплексну багатовимірну параметричну модель опису й аналізу явища епонімії з особливою увагою до його семантичних аспектів як в окремо взятих мовах, так і в разі міжмовного зіставлення. Результати дослідження було представлено у дисертаційній роботі та окремих статтях авторки.

Дата реєстрації

2024-03-25

Додано/оновлено в НРАТ

2024-05-09 / 2026-07-01