Дисертація доктора філософії. Дементєєва Яна Юріївна. Орнітофауна як структурно-функціональний елемент полігонів та звалищ твердих побутових відходів в Харківській області

Реєстраційний номер

0824U001623, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

28-12-2023

Статус

Захищена

Назва роботи

Орнітофауна як структурно-функціональний елемент полігонів та звалищ твердих побутових відходів в Харківській області

Здобувач

Дементєєва Яна Юріївна,

Керівник Чаплигіна Анжела Борисівна
Опонент Пономаренко Олександр Леонідович
Опонент Шупова Тетяна Віталіївна
Опонент Бокотей Андрій Андрійович
Рецензент Ликова Ірина Олександрівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Опис

Дисертаційна робота присвячена вивченню орнітофауни полігонів та звалищ побутових відходів Харківської області. Птахи є структурнофункціональним елементом цих техногенних територій та утворюють складну систему взаємозв’язків між собою та середовищем. Поглиблене вивчення цих процесів є важливою складовою формування ефективної концепції відновлення ландшафтів, збереження біорізноманіття та створення сприятливого епідеміологічного і соціально-економічного стану області. Авторкою вперше досліджено орнітофауну полігонів відходів в Східній Україні, виокремлено основні чинники приваблення птахів, окреслено місце полігонів Харківської області в комплексі полігонів світу, виявлено аспект орнітохорії загалом і ризики переносу птахами полігонів патогенів у населені пункти до людей та свійських тварин. У процесі виконання роботи було досліджено 7 полігонів Харківської області протягом 2019-2023 року. За результатами проведеної роботи інвентаризовано 74 види з 49 родів, 27 родин та 12 рядів птахів, з яких більше половини використовують полігони у важливі фенологічні періоди, а також за складних погодних умов, міграції та ін. Статистичний аналіз показав, що видовий склад неоднорідний і характеризується високим ступенем домінування. До домінантів віднесено 7 видів птахів, які відвідують полігони відходів групами від 200 до 3000 особин – Corvus frugilegus, Corvus monedula, Sturnus vulgaris, Larus cachinnans, Chroicocephalus ridibundus, Columba livia, Passer montanus. Загалом за відносною чисельністю стан орнітофауни полігонів наступний: чисельних видів (до 10 зустрічей) 29 (37%), звичайних 19 (25%), масових (більше 10 зустрічей) – 7 (11%). Рідкісних, дуже рідкісних та не чисельних загалом 19 видів (27%). Протягом року полігон використовують різні групи птахів. Так гніздовими є – 23 види (33%), осілими – 13 (17%), пролітними – 12 (17%), блукаючими – 10 (14%), 7 видів (10 %) – зрідка залітними та 4 (9%) – види, які виключно зимують на територіях полігонів. За топічними групами орнітофауна полігонів утворена головним чином дендрофільними видами – 40 (54%), на лімнофілів припадає 13 (18%), склерофілів – 12 (16%), а найменше кампофілів – 9 (12%), попри характерні риси полігону як великого відкритого простору із різнотрав’ям. За типом фауни найбільш представлені на полігонах пустельно-гірські 12 (18%) та лісостепові 12 (18%) види, неморальні та прадавньо-неморальні становлять 9 (13%) та 8 (12%), пустельно-степові – 6 (9%), тропічні – 6 (9%), лиманні – 5 (7%), прадавні лісостепові – 4 (6%), алювіальні – 2 (3%), субсередземноморські – 2 (3%), гірсько-тайгові –1 (1%), північно-тайгові – 1 (1%), бореальні – відсутні. Серед зареєстрованих під охороною знаходяться 22 види птахів, три з яких у Червоній книзі України (Circus cyaneus, Columba oenas, Milvus migrans). А також іншими конвенціями – Бернська та Боннська, Угода про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), Директива ЄС про захист диких птахів, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Перелік видів птахів особливої Європейської уваги, а також деякими регіональними червоними списками України. До цих видів належать: Ciconia ciconia, Cygnus olor, Buteo buteo, Columba palumbus, Acrocephalus schoenobaenus, Sylvia atricapilla, Sylvia nisoria, Phylloscopus collybita, Phylloscopus trochilus, Motacilla flava, Phoenicurus ochruros, Oenanthe oenanthe, Luscinia luscinia, Luscinia svecica, Saxicola rubetra, Muscicapa striata, Lanius collurio, Lanius minor. Визначено динаміку видового складу протягом доби, яка залежить від тривалості дня, опадів, сезонних потреб птахів та звичок окремих видів. Критично важливим полігон стає в зимовий період, а також під час гніздування. Деякі об’єкти полігону інколи є плацдармами для передночівельних зборів, відпочинкових точок міграційних шляхів тощо. Головний ресурс для птахів, яким збагачені території для скидання відходів – кормовий, а тому тут представлені усі трофічні групи: ентомофаги 41 (46%), фітофаги 19 (21%), поліфаги 17 (19%), зоофаги 12 (13%) та падальники 1 (1%). Для системного аналізу трофічних ланцюгів запропоновано зважати на аспект перебування птахів на полігонах – притаманні територіям види, що пристосувалися до змін, та нові адаптовані користувачі території кормового ресурсу. Встановлено, що більша частина рослинного покриву полігонів представлена рудерантами, що приваблюють фітофагів, а герпетобіонтна ентомофауна є джерелом корму для комахоїдних. Дрібні тварини, в тому числі птахи стають жертвами хижаків, а поліфаги та падальники активно задіяні в кормодобуванні серед відходів і залучають інші компоненти живлення. Між собою видовий склад птахів Харківських полігонів відрізнявся перш за все кількісними показниками тих чи інших видів. Коефіцієнт Жаккара коливався в межах 0,50 – 0,79. Основні домінанти притаманні для всіх досліджених полігонів.

Дата реєстрації

2024-04-19

Додано/оновлено в НРАТ

2024-04-19 / 2026-07-02