Реєстраційний номер
0824U001906, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-05-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Можливості мультипараметричного ультразвукового дослідження фетоплацентарного комплексу з обтяженим анамнезом коронавірусною хворобою COVID-19.
Здобувач
Вдовенко Адріана Василівна,
Керівник Рижик Валер'ян Миколайович
Опонент Гичка Сергій Григорович
Опонент Хлібовська Оксана Іванівна
Рецензент Бойчук Олександра Григорівна
Рецензент Остафійчук Світлана Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний медичний університет
Опис
Дисертація є власною інтелектуальною працею здобувача та присвячена вивченню впливу коронавірусної хвороби-2019 на організм вагітної жінки та потенційний вплив на плід.
Пацієнтки, у яких діагностували COVID-19 мали також встановлений діагноз гострий трахеобронхіт у 44% випадків та негоспітальну вірусно-бактеріальну пневмонію (легкого та середнього ступеня важкості без потреби у респіраторній підтримці) у 32%. При оцінці лабораторних параметрів було виявлено, що група з СOVID-19 достовірно відрізнялась від контролю за показником швидкості осідання еритроцитів (p=0,004) та С-реактивного білка (р<0,001). При побудові кривої помилок для оцінки С-реактивного білка площа під нею становила 0,696 (p<0,001), що свідчить про середню якість класифікатора. Визначено помірну силу кореляційного зв’язку (0,343 при p<0,001) між COVID-19 та показником С-реактивного білка. Не було виявлено достовірних відмінностей у групі порівняння та групі вагітних з легким та середнім перебігом COVID-19 при визначенні інших показників загального аналізу крові, біхімічного аналізу, коагулограми, даних загального аналізу сечі, біохімічних маркерів пренатального скринінгу та ультразвукових параметрів оцінки фетоплацентарного комплексу у першому триместрі вагітності.
Уперше було уточнено наукові дані щодо особливостей клініко-лабораторних та сонографічних змін фетоплацентарного комплексу у вагітних з обтяженим анамнезом COVID-19, перенесеним в першому триместрі. Виявлено, що у вагітних впродовж захворювання СOVID-19 підвищений рівень С-реактивного білка та швидкості осідання еритроцитів.
Доповнено наукові дані в процесі ультразвукового скринінгу другого триместру при дослідженні фетоплацентарного комплексу у вагітних з обтяженим анамнезом COVID-19, де частіше виявлено гіперехогенні включення, гіперехогенність базальної пластини, гіперплазія плаценти, наявність плацентарних лакун, високорезистентний кровотік в маткових артеріях.
Доведено при оцінці тривожного стану на основі анкетування на 11,7%, що більше вагітних після перенесеного COVID-19 мали підвищені ознаки тривожності.
Уперше розроблено шкалу для оцінки змін стану фетоплацентарного комплексу після перенесеного COVID-19 на основі комплексного мультипараметричного ультразвукового дослідження та співставлення виявлених ознак з морфологічними знахідками.
Дістало подальший розвиток вивчення частоти та характерних доплерографічних і фетометричних змін при діагностиці фетоплацентарного комплексу під час третього скринінгу у вагітних з обтяженим анамнезом COVID-19, де виявлено достовірно частіше гіперехогенні включення, лакуни плаценти, гіперплазію, зміну рівня амніотичної рідини і гемодинаміки в матково-плацентарному та плодово-плацентарному кровотоці та невідповідність передбачуваної маси плода гестаційному віку плода, а при морфологічному аналізі тканин плаценти у жінок з діагностованою пренатально сонографічно затримкою росту плода достовірно виявлено ознаки масивних перивілльозних фібринових відкладень, фібринових відкладень навколо стовбурових ворсинок, облітерації судин стовбурових ворсинок, вілліту високого ступеня, наявність Т-лімфоцитів.
Розширено наукові поняття щодо морфологічного субстрату змін плаценти після перенесеного COVID-19 та встановлено співвідношення виявлених морфологічних післяпологових ознак з попередньо діагностованими ультразвуковими знахідками плаценти, а саме 6 і більше балів шкали ультразвукових ознак співвідносилось з набраними 9 і більше балами шкали морфологічної оцінки плаценти.
Уперше визначено поріг сонографічних критеріїв оцінки фетоплацентарного комплексу жінок з перенесеною інфекцією SARS-CoV-2, що потребують подальшої морфологічної оцінки післяпологового біоматеріалу плаценти.
Ключові слова: COVID-19, SARS-CoV-2, ACE-2, вагітність, ультразвукове дослідження, морфологія плаценти, доплерографія, фетоплацентарна недостатність, депресія, затримка росту плода, малий для гестаційного віку плід, тривожність, пневмонія, психоемоційний стан, стрес.
Дата реєстрації
2024-05-14
Додано/оновлено в НРАТ
2024-05-14 / 2026-07-16
