Дисертація доктора філософії. Рубан Микола Юрійович. Рух за оновлення Православної Церкви в Україні початку 1920-х – другої половини 1930-х рр. (регіональний аспект)

Реєстраційний номер

0824U001945, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

09-04-2024

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Рух за оновлення Православної Церкви в Україні початку 1920-х – другої половини 1930-х рр. (регіональний аспект)

Здобувач

Рубан Микола Юрійович,

Керівник Фомін Андрій Володимирович
Опонент Тригуб Олександр Петрович
Опонент Бондарчук Петро Миколайович
Рецензент Ігнатуша Олександр Миколайович
Рецензент Каганов Юрій Олегович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Запорізький національний університет

Опис

Дисертаційна робота присвячена вивченню історії реформаційних православних конфесій у межах східноукраїнського регіону, а саме Донеччини та Луганщини, що утворилися внаслідок розколу Російської православної церкви у 1920-30-ті роки. Проаналізований стан наукової розробки досліджуваної проблеми свідчить, що протягом декількох попередніх років простежується суттєве зростання інтересу дослідників до історії Православної Церкви в регіонах України, що суттєво позначилось на висвітленні низки її важливих і маловідомих сторінок. Ініціатива у вивченні обставин церковної історії ХХ ст. належить переважно історикам Московської Патріархії, що, у свою чергу, обумовлює поширення традиційного для представників вказаної конфесії спрощеного, а також заангажованого підходу до висвітлення та трактування подій. Увесь накопичений історіографічний досвід показує, що значна частина праць носить фрагментарний характер щодо досліджуваного регіону із частковим заповненням фактологічних прогалин. Більшість праць, особливо радянського періоду та авторства представників окремих течій православ’я, мали ідеологічне чи конфесійне забарвлення. Свого розгляду вимагають такі питання як: ключові етапи становлення й особливості інституційного розвитку єпархіальної мережі реформаційних православних конфесій у регіональному вимірі Донбасу; формування обновленського духовенства у регіоні, його професійного та громадського впливу та взаємодії з владними структурами і місцевими громадами; особистісно-психологічні риси, роль і значення діяльності провідних церковних ієрархів тощо. Джерельну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти, діловодні матеріали світських і церковних установ, статистичні дані, документи репресивних органів, особові джерела (мемуаристика (спогади), епістолярні джерела, автобіографії тощо), періодика (світська та церковна) та зображувальні джерела (фотодокументи). Використаний комплекс джерел, поділений на групи за видовою ознакою, є цілком достатнім для реалізації мети та вирішення завдань, що сформульовані у дисертаційному дослідженні. Теоретико-методологічне забезпечення даної наукової роботи базується на комплексному використанні загальнонаукових, спеціально-історичних і міждисциплінарних принципів та методів наукового дослідження: принципи історизму, об’єктивності, системності, розвитку та плюралізму; загальнонаукові методи – історичний, логічний і метод класифікацій, аналіз та синтез, індукція та дедукція, опис, статичний і динамічний, пояснення й ін.; спеціально-історичні методи – історико-генетичний, історико-порівняльний, метод періодизації, проблемно-хронологічний, міждисциплінарні методи – статистичний. Їх комплексне використання дало можливість досліднику уникнути суб’єктивних оцінок, залишатися на об’єктивно-науковій точці зору та забезпечило наукову достовірність результатів дослідження. Автором здійснена спроба комплексного з’ясування дійсних передумов, обставин і наслідків процесу інституалізації відособлених реформаційних конфесій у рамках руху за оновлення православ’я на території колишньої Російської імперії відповідно до нових суспільно-політичних обставин, які сформувались у роки революційних процесів і набули інтенсивного розвитку у період 1920-1930-х рр. на прикладі конкретного специфічного урбанізованого промислового регіону українсько-російського прикордоння (Донеччини та Луганщини). Вперше запропоновано новий концептуальний підхід до вивчення обставин інституалізації реформаційних православних конфесій на території України не тільки у національно-культурному аспекті, але й як різних за ступенем радикальності впровадження церковних реформ частин єдиного обновленського руху дореволюційної доби. Висвітлено процес інституційної трансформації православ’я у зазначеному регіоні та здійснено дослідження виникнення та розвитку Української автокефальної православної церкви на Донбасі. Визначено ідеологічні та соціально-політичні передумови виникнення обновленського руху на території колишньої Російської імперії. Досліджено процес організаційного становлення, діяльності та ідеологічного підґрунтя антиобновленської опозиції у середовищі Православної Церкви на території Донецької губернії 1922-1925 рр. Простежено обставини поширення обновленського руху на Донбасі та вплив консервативної церковної опозиції на процес інституалізації місцевих єпархій та зміну ідеологічного базису Синодальної Церкви в Україні.

Дата реєстрації

2024-05-17

Додано/оновлено в НРАТ

2024-05-17 / 2026-07-15