Реєстраційний номер
0824U002203, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-07-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Вплив стовбурових клітин кісткового мозку на регенеративні процеси у легенях щурів за блеоміцин-індукованого фіброзу
Здобувач
Суртаєва Юлія Вікторівна,
Керівник Мазуркевич Анатолій Йосипович
Опонент Горальський Леонід Петрович
Опонент Сокульський Ігор Миколайович
Рецензент Ковпак Віталій Васильович
Рецензент Харкевич Юрій Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
Робота присвячена вивченню особливостей структурних і функціональних змін у легенях щурів за блеоміцин-індукованого легеневого фіброзу та активності відновлювальних процесів у них під впливом трансплантованих алогенних стовбурових клітин кісткового мозку. На 45-ту добу моделювання фіброзу легень змінюються гематологічні показники: підвищується кількість еритроцитів на 8,7 % (р≤0,01); одночасно знижується середній об'єм еритроцита на 6 % (р≤0,01). За цих умов збільшується в’язкість крові, ускладнюється її рух по капілярах, знижується об'єм кровопостачання тканин. Зменшення показника гематокритуна на 5 % (р≤0,05) порівняно з вихідним станом вказує на хронічне запалення, за якого, зазвичай, утворюються вільні радикали та розвивається оксидативний стрес. Протягом усього періоду моделювання легеневого фіброзу спостерігалося зростання вмісту гемоглобіну, яким на 45-ту добу на 17 % (р≤0,01) перевищував рівень вихідного стану. Кількість тромбоцитів на 45-ту добу моделювання фіброзу легень збільшилася на 3 % порівняно з вихідним станом. У цей період показник середнього об'єму еритроцитів зменшився відповідно на 12,4 % (р≤0,001). Зареєстровано також високий рівень кількості лейкоцитів: на 14-ту добу моделювання блеоміцин-індукованого легеневого фіброзу він був на 21 % (р≤0,01) вищий порівняно з вихідним станом, на 45-ту добу він знизився до фізіологічних параметрів, але на 21 % (р ≤ 0,01) перевищував рівень у вихідному стані (до 12,7 ± 0,1 Г/л). Підвищення активності лактатдегідрогенази у крові дослідних тварин на 33,6 % (р ≤ 0,001) на 45-ту добу моделювання свідчить про порушення цілісності загибелі клітин легеневої тканини. На 45-ту добу моделювання легеневого фіброзу показник кількості макрофагів у бронхоальвеолярному лаважі залишався зниженим на 51 % (р≤0,001) порівняно з вихідним станом. У ньому переважали лімфоцити (р≤0,001). На рентгенологічних знімках на 45-ту добу моделювання фіброзу в хворих тварин виявляли ділянки підвищеної інтенсивності в легеневій тканині, пов'язані із ексудативною запальною реакцією в альвеолах та бронхіолах, а також незначну кількість вільної рідини у плевральній порожнині. Показники співвідношення між живою масою тіла і вагою легень у дослідних тварин у період моделювання блеоміцин-індукованого легеневого фіброзу поступово знижувались. Застосування стовбурових клітин кісткового мозку тваринам із блеоміцин індукованим фіброзом легень сприяло значному прискоренню процесів відновлення у патологічно зміненій легеневій тканині. На 45-ту добу після застосування стовбурових клітин у плевральну порожнину та внутрішньовенно зареєстровано зниження кількості еритроцитів, причому кількість еритроцитів зменшувалася відповідно на 23 та 26 % (р≤0,001) порівняно із контролем. За медикаментозного лікування тварин спостерігалося скорочення цього показника на 18 % (р≤0,001). Середній об'єм еритроцитів на 45-ту добу після застосування стовбурових клітин у плевральну порожнину та внутрішньовенного введення збільшився відповідно на 31 та 30 % (р≤0,001) порівняно з контролем за медикаментозного лікування – лише на 2 %. На 45-ту добу після застосування стовбурових клітин у плевральну порожнину показник гематокриту був на 21 % (р≤0,001) вищий порівняно з контрольною групою, а внутрішньовенно – на 14 % (р≤0,01) відповідно. За медикаментозного лікування у тварин цей показник, навпаки, зменшився на 8,7 %. Щодо гемоглобіну, то на цю ж добу після застосування стовбурових клітин у плевральну порожнину його вміст на 13,8 % (р≤0,01) перевищував контрольну групу, внутрішньовенно – відповідно на 10,8 %, а за
медикаментозного лікування він досяг найвищого рівня (на 14 % більше порівняно з контролем). Виявлено підвищення кількості тромбоцитів, зокрема: при введенні стовбурових клітин у плевральну порожнину та внутрішньовенно – відповідно на 33 (р≤0,001) та 32 % (р≤0,001) порівняно з контрольною групою тварин. За медикаментозного лікування кількість тромбоцитів була вища лише на 2,4 %. Показник середнього об’єму тромбоцитів також зростав у тварин всіх дослідних груп: у результаті введення стовбурових клітин у плевральну порожнину – на 13 (р≤0,01), внутрішньовенно – на 10 (р≤0,001), медикаментозного лікування – на 8 % (р≤0,01). На основі отриманих результатів підтверджено можливість використання алогенних стовбурових клітин кісткового мозку для відновлення у тварин пошкоджених структур легень за легеневого фіброзу після відповідних доклінічних і клінічних випробувань.
Дата реєстрації
2024-06-13
Додано/оновлено в НРАТ
2024-06-13 / 2026-07-01
