Реєстраційний номер
0824U002663, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-08-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Реформування судової системи України на засадах принципів європейського судівництва
Здобувач
Череватий Михайло Юрійович,
Керівник Згама Антоніна Олександрівна
Опонент Степанова Тетяна Валеріївна
Опонент Моргун Надія Сергіївна
Рецензент Андрейченко Світлана Сергіївна
Рецензент Діденко Лариса Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Міжнародний гуманітарний університет
Опис
Наукова праця являє собою комплексний, з використанням сучасної методології, здобутків вітчизняної та зарубіжної юридичної науки і практики аналіз нормативної основи реформування судової системи України на засадах принципів європейського судівництва. Визначено окремі проблеми імплементації європейських стандартів судівництва у національне законодавство та сформульовано обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення цього процесу для повної інтеграції України в європейський правовий простір.
Установлено, що в національному законодавстві використовуються різні терміни: «судова влада», «судоустрій», «система судоустрою», «правосуддя», «система правосуддя», «судівництво», «судочинство». При цьому лише «судова влада» та «судівництво» мають нормативне визначення. Натомість у юридичній науці використовуються різні підходи до розуміння основних термінів, які стосуються судової влади – інституційний, функціональний і змішаний, що нерідко призводить до ототожнення судової влади з системою судоустрою чи судочинством, змішування понять «правосуддя» і «судочинство» тощо. Аргументовано, що поняття «судова влада» і поняття «судівництво» близькі за змістом, оскільки обидва охоплюють як інституційну (судоустрій), так і функціональну (судочинство) складову. Запропоновано використовувати у науковому обігу і практиці нормотворення поняття «судівництво» для позначення самостійної галузі діяльності держави, що полягає в організаційній побудові доступної та ефективної системи судоустрою та забезпечення її функціонування на засадах верховенства права шляхом передачі судам виключного повноваження здійснювати правосуддя, що реалізується у передбачений законом процесуальний спосіб.
Підтверджено, що в юридичній науці найбільш поширене розуміння правових принципів як загальних засад, керівних ідей, які втілюють у собі об’єктивні закономірності розвитку суспільства, держави і права. Натомість у сучасних умовах більш продуктивним є аксіологічний підхід, який дає змогу визнати принципами систему правових цінностей, що охоплює верховенство права, права людини, свободу, рівність, справедливість тощо, спільних для європейських держав – членів Ради Європи та Європейського Союзу. Саме вони визначають стандарти діяльності у сфері організації та здійснення судової влади кожної європейської держави.
Система європейських принципів судівництва містить як універсальні принципи (верховенства права, демократизму, пріоритету прав і свобод людини та ін.), так і спеціальні принципи судоустрою і судочинства (законності, справедливості, незалежності суду, доступності й неупередженості судочинства, публічності судового розгляду, забезпечення виконання судових рішень та ін.). Універсальні принципи визначені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, установчими договорами Європейського Союзу та Хартією Європейського Союзу про основоположні права. Система правових актів Ради Європи та ЄС, де закріплені спеціальні принципи судівництва, надзвичайно широка; в її межах можна виокремити акти, які фіксують загальні принципи судоустрою, та акти, що визначають принципи судочинства.
Дата реєстрації
2024-07-18
Додано/оновлено в НРАТ
2024-09-20 / 2026-07-01
