Реєстраційний номер
0824U002728, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
20-08-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Копула буття: від petitio principii до предмету радикальної онтології
Здобувач
Захлипа Дар’я Андріївна,
Керівник Прокопенко Володимир Володимирович
Опонент Бейлін Михайло Валерійович
Опонент Бойченко Михайло Іванович
Рецензент Загурська Наталя Віталіївна
Рецензент Корабльова Надія Степанівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Більше століття в європейській філософії йде процес розробки нових, несубстанціальних онтологій, в яких місце класичної субстанції займає динамічна конфігурація буттєво вкорінених смислів. Поточна дисертаційна робота є його дискурсивним продовженням. Тим не менш, жодна з них виявилась неспроможною відповісти на питання про буття самóго буття, що значить: безпосередньо його копулу. На противагу локальним онтологіям суб’єкта, події та різноформ’ю об’єктно-орієнтованих онтологій, скерованих дією логічної помилки «petitio principii» або «передбачення підстави», радикально онтологічний проект М. Гайдеґґера можна вважати таким, що виходить із кардинально інакшого засновку, ініційованого вже в «Основних проблемах феноменології» 1927 р. Там же перспективи даного проекту, але за відсутності прямих вказівок на його предметну основу, були розглянуті Гайдеґґером лише нарисом в якості кінцевої цілі підготовчої Dasein-аналітики, що тільки підтверджує необхідність та актуальність його дослідження сьогодні.
Метою дослідження є визначення копули буття в якості предмету радикально онтологічного проекту, ініційованого М. Гайдеґґером, шляхом спростування логічної помилки «petitio principii» та узасаднення негативних підоснов буттєвої істини- ἀλήθεια, репрезентованих вже у найпершому із суджень про буття, яке безпосердньо не є у сенсі як суще/не тільки як суще.
Заради досягнення визначеної мети дисертаційного дослідження було виокремлено наступні завдання:
1. Вказати на вирішальну роль для будь-якого наукового дослідження ляйбніцевого закону достатньої підстави, який завдячує своєю появою арістотелевій вимозі начала у вигляді αἰτεῖσθαι τὸ ἐν ἀρχῇ.
2. Спростувати логічну помилку «petitio principii» або передбачення підстави у питанні буття.
3. Вказати на невідповідність буття вимогам класичної основи, яка ладна діяти виключно у позитивний спосіб.
4. Вивести поняття копули із логічного до радикально онтологічного дискурсу, ґрунтуючись на супутньому, семантико-лінгвістичному аналізі дієслова бути.
5. З’ясувати, що найперша із вихідних онтологічних характеристик у вигляді буття не є, як суще/не тільки, як суще виступає визначальною для буттєвої копули, негативною предикацією-обставиною.
6. Присвідчити, що заперечення в якості спрощеної форми негативності коріниться в ніщо, але воно – не єдиний і не визначальний рід негації.
7. Узасаднити в історичній ретроспективі екстралінгвістичну природу буттєвої копули й відповідну екстраординарність зв’язку, що виникає між буттям і ніщо.
8. Обґрунтувати тісний взаємозв’язок буттєвої копули із грецьким поняттям істини-ἀλήθεια, затверджуючи тим самим актуальність алетичної феноменології в якості методологічної основини радикально отологічного проекту.
9. Репрезентувати топологічність Істини-Прояви як місця, всередині якого буття діє як початок у межах його копули.
10. Виокремити три рівнозначні дискурси радикальної онтології відповідно до трьох заперечень грецької мови (ου-, μη-, - α), тим самим спростовуючи створення гібридних форм онтології.
11. Конституювати автономне положення радикально онтологічного дискурсу із центром у понятті копули, завдяки чому відновлюється системність погляду на окремішньо взяті гайдеґґерові інтенції у питанні буття й водночас філософські феномени в цілому.
Теоретико-методологічна позиція була підпорядкована меті дослідження й базувалась безпосередньо на гайдеґґеровому витлумаченні феноменології, але із авторським її демонтажем у бік алетичного варіанту феноменології. Окрім цього були також використані наступні методи: порівняльно-історичний метод (для відстеження етимологічного розвитку понять на кшталт ἀλήθεια та ἐνέργεια), метод абстрагування (для роботи над найпершим із суджень про буття у формі буття не є, а також над максимально неопосередкованими поняттями типу ніщо), метод структурного аналізу (для виокремлення на основі грецьких заперечень трьох рівнозначних дискурсів «радикальної онтології»).
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що дана робота є першою в українській філософській думці спробою узасаднення автономного проекту [радикальної] онтології відповідно до визначення негативної специфіки її предмета у вигляді копули.
Дата реєстрації
2024-07-24
Додано/оновлено в НРАТ
2024-08-30 / 2026-07-01
