Реєстраційний номер
0824U003177, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-11-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Процесуальна діяльність слідчого Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні
Здобувач
Микитюк Сергій Вікторович,
Керівник Тагієв Садіг Рзаогли
Опонент Тертишник Володимир Митрофанович
Опонент Юрчишин Василь Миколайович
Опонент Сенченко Надія Миколаївна
Рецензент Івашко Сергій Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Пенітенціарна академія України
Опис
Виходячи з розмахів корупції в Україні, появою такого феномена як «політична корупція», потребує удосконалення діяльність усіх правоохоронних та судових інституцій в державі. До особливостей кримінальних проваджень, розслідуваних слідчими Державного бюро розслідувань (ДБР) можна віднести: а) значну суспільну небезпеку кримінальних правопорушень та їх великий суспільний резонанс; б) складність доказування наявності складу злочину; в) впливовість суб’єктів кримінальних правопорушень, які зазвичай мають не тільки владні повноваження, а й значний вплив в певній сфері суспільних відносин, що може використовуватись для протидії розслідуванню.
В дисертації проаналізовано стан законодавчої та слідчої практики щодо виявлення, розкриття, розслідування корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності ДБР.
Державне бюро розслідувань діє як правоохоронний орган, який, на відміну від інших слідчих органів, не входить до системи органів виконавчої влади. Це одна з гарантій його незалежності. Разом з тим, потребують удосконалення правові механізми забезпечення процесуальної самостійності слідчих ДБР. Зокрема, виникає проблема усунення конкуренції норм якими проголошений статус слідчого та визначений інститут прокурорського нагляду та керівництва досудовим слідством. Особливо у провадженнях щодо посадових злочинів, де підозрюваними є співробітники прокуратури.
Пропонується в законодавстві України передбачити, що директор Державного бюро розслідувань, призначається на посаду Президентом України за погодженням з Верховною Радою України строком на десять років. Він не може бути усунений з посади Верховною Радою України без висновків спеціальної слідчої комісії Верховної Ради України, якими констатовано встановлення фактів, що несумісні з принципом бездоганної репутації.
Для забезпечення нагляду за законність слідчих ДБР у справах про кримінальні правопорушення, вчинені співробітниками судових і правоохоронних органів, доцільно створення окремої самостійної та незалежної аторнейської служби нагляду, яка б не була підпорядкована Офісу генерального прокурора.
Удосконалення процесуальної форми кримінального провадження має спрямовуватись, з одного боку, на спрощення в першу чергу процедури доказової діяльності слідчих, які дозволяли б, з одного боку, більш швидко формувати необхідну доказову базу та забезпечувати невідворотність покарання винних осіб, а з іншого боку, на убезпечення і захист самих слідчих від можливих провокацій і тиску з боку можновладних підслідних, що може стати нездійсненним саме правосуддя.
Процесуальна форма розслідування діянь, віднесених до підслідності ДБР, потребує суттєвої дебюрократизації та диференціації з урахуванням особливостей справ.
Обґрунтована пропозиція закріплення в КПК України положення, що до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за рішенням детектива, оперативного співробітника чи слідчого може бути: здійснено огляд та зняття показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, призначено аудит, ревізію, державний фінансовий моніторинг, застосовувати інші засоби виявлення злочинів, передбачені окремими законами України.
Пропонується, що в ході розслідування слідчі ДБР та детективи НАБУ вправі за власною постановою здійснювати такі негласні слідчі (розшукові) дії як: установлення місцезнаходження радіообладнання (ст. 268 КПК України), зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису» (стаття 245-1 КПК України); отримувати доступ до речей та документів, які перебувають у володінні інших осіб, із можливістю їх огляду, копіювання, фотографування, вимірювання та відібрання зразків, вимірювання, звуко- чи відеозапис, іншим чином фіксувати інформацію важливу для розкриття та розслідування кримінального правопорушення.
Удосконалення процесуальної форми розслідування корупційних та інших посадових злочинів потребує надання слідчим ДБР права самостійно, прямо і безпосередньо звертатись з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій до слідчого судді, водночас, функцію процесуального керівництва слідством у таких справах необхідно покласти на керівника слідчого підрозділу ДБР, а функцію нагляду за законність розслідування – на запроваджуваний новий інститут – незалежного прокурору-аторнея.
Доведено, що в КПК України варто окремо регламентувати виїмку предметів та документі у юридичних осіб. Така виїмка має бути дозволена провадженням за постановою слідчого чи прокурора.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, затримання, інших слідчих дій чи негласних слідчих (розшукових) дій, запропоновано надати право слідчим протягом 72 годин після вилучення майна, самостійно виносить постанову про накладення арешту на таке майно чи його повернення володарю вилученого майна.
Дата реєстрації
2024-10-01
Додано/оновлено в НРАТ
2024-11-11 / 2026-07-01
