Реєстраційний номер
0824U003243, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-12-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Дизайн гендерної інфографіки: визначники та тенденції розвитку.
Здобувач
Голубнича Ганна Вікторівна,
Керівник Божко Тетяна Олександрівна
Опонент Мельник Оксана Ярославівна
Опонент Дяченко Алла Володимирівна
Опонент Мулкохайнен Вікторія Анатоліївна
Рецензент Будник Андрій Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет культури і мистецтв
Опис
Дисертацію присвячено вирішенню актуальної наукової проблеми –дослідженню ролі комунікативного дизайну у формуванні гендерного сприйняття через інфографіку серед різноманітних цільових груп населення, а також розробці науково обґрунтованих теоретичних і практичних рекомендацій щодо створення гендерно інклюзивної інфографіки, яка має на меті сприяти точній та неупередженій передачі інформації, стимулювати спрощення декодування соціально важливих знань із гендерних питань за допомогою інфографічних візуальних стимулів.
Встановлено склад галузей наукових знань, що прямо або опосередковано впливають на дизайн політематичної інфографіки. З’ясовано, що потреба в спеціальному поглибленому науковому висвітленні питань гендерного аспекту інфографіки спричинена наявністю принципової відмінності цього типу інфографічних матеріалів від інших угруповань. Встановлені відмінності полягають у візуалізації концепцій дихотомії фемінності та маскулінності, репрезентації гендерних стереотипів, моделей поведінки й гендерно-асоційованих характеристик особливостей зовнішності в аспекті флюїдності та неконвенціональності гендеру в новітньому науковому розумінні.
Вперше адаптовано вузькоспеціальні терміни, що досі були застосовані тільки в англомовній літературі та мали винятково асоціативний зміст, а саме: «data-ink» та «non-data-ink». Визначено роль гендерної інфографіки в ракурсі художньо-образної цінності на зразках сучасних проєктів комунікативного дизайну українських авторів і міжнародних представників. Встановлено відповідність візуалізації гендерних проблем композиційно-комунікативним типам інфографіки. Як результат, вперше визначено: релевантність композиційних структур інфографіки до візуалізації гендерних проблем і шляхів їх розв’язання; особливості візуалізації гендерного дисбалансу за допомогою інфографіки. Встановлено, що визначниками гендерної інфографіки є наявність символів графічного відтворення чоловічої та жіночої статі. Встановлено специфіку використання гендерно-нейтральної колористики в соціальній інфографіці. Вперше визначено проєктні стратегії для застосування в гендерній інфографіці, форми пріоритетного подання інформації в межах кожної з них та адаптовано дані стратегії для різних груп реципієнтів, визначником яких є рівень освіти та вік. Вперше введено до наукового обігу термін «гібридна діаграма» та класифіковано її підвиди, такі як гібридні стовпчасті діаграми першого типу (прості та складні), гібридні стовпчасті діаграми другого типу, гібридні радіальні діаграми; обґрунтовано доцільність впровадження в гендерній інфографіці гібридних діаграм; вперше визначено релевантність таких діаграм до проєктних стратегій інфографіки на гендерну тематику. Вперше визначено роль креативного чинника в процесі створення ефективної соціальної інфографіки з гендерної тематики. Вперше визначено потенціал застосування штучного інтелекту в гендерній інфографіці в майбутньому шляхом апробації різноманітних платформ штучного інтелекту з генерації зображень за текстовим описом композиційної ідеї та художньо-образних характеристик програмованого графічного результату колаборативної взаємодії з користувачем.
Упорядковано науково-термінологічну базу, уточнено та доповнено змістове трактування термінів «інфотейнмент», «сторітелінг» та «наративна візуалізація» для дослідження гендерної інфографіки; диференційовано відмінності між термінами «ізотайп» та «інфографема»; уточнено й доповнено типологію інфографіки на основі її композиційно-комунікативної структури. Враховано типологію соціальної інфографіки на основі інформаційного жанру та її вплив на логіку й властивості інфографічних проєктів. Доповнено та уточнено склад візуальних тропів у гендерній інфографіці, що широко застосовуються (оксюморон, метонімія, метафора у формах зіставлення, злиття й заміщення), рідко поширені (еротема, аналогія, алюзія) чи мають потенціал застосування (сатира, металепсис). Досліджено полівекторність феномену гендеру в крос-дисциплінарному середовищі та встановлено, що в минулому поняття гендеру контекстуально трактувалося інакше, ніж нині, а саме виключно в межах бінарної гендерної системи.
Виявлено спектр питань і проблем, пов’язаних із гендером, актуальних насамперед для України, а також таких, що є важливими на міжнародному рівні. Серед них найбільш критичними є питання емоційного, психологічного, фінансового, сексуального й фізичного насильства в нуклеарних парах; нерівної оплати праці; гендерних культурних стереотипів; відсутність рівних прав та свобод у жінок і чоловіків де-юре чи/та де-факто. Охарактеризовано стан гендерної проблематики в сучасному суспільстві як такої, що потребує постійного висвітлення з метою впровадження змін у гуманістичному напрямі сталого розвитку людства, що базуються на концепції недоторканності й поваги до людської гідності.
Ключові слова: інфографіка, гендерна проблематика, інформаційне забезпечення, презентація змісту, графічний дизайн, візуальний контент, інноваційні технології.
Дата реєстрації
2024-10-18
Додано/оновлено в НРАТ
2024-11-19 / 2026-07-01
