Реєстраційний номер
0824U003348, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-12-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Правові форми реалізації права власності у сфері господарювання
Здобувач
Пашинін Олександр Анатолійович,
Керівник Павлюченко Юлія Миколаївна
Опонент Гарагонич Олександр Васильович
Опонент Джабраілов Руслан Аятшахович
Рецензент Дорошенко Ліна Миколаївна
Рецензент Щербакова Наталія Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Донецький національний університет імені Василя Стуса
Опис
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню правових форм реалізації права власності у сфері господарювання.
На підставі обґрунтованих правових характеристик реалізації права власності у сфері господарювання запропоновано визначення цього поняття як гарантованого законом здійснення учасником господарських відносин правомочностей власника щодо належних йому сукупності речей та інших цінностей, що можуть використовуватися, використовуються або виробляються в господарській діяльності, яке знаходить вираз у відповідних правових формах з метою задоволення інтересу власника у досягненні економічної та/або соціальної мети господарювання.
Конкретизовано види та зміст гарантій реалізації права власності у сфері господарювання: 1) непорушність права власності; 2) здійснення правомочностей власника на свій розсуд, у власних інтересах та з власною метою; 3) забезпечення рівних умов здійснення права власності; 4) захист права власності.
Обґрунтовано, що умови реалізації права власності відображаються у законодавчо закріплених межах, заборонах та обмеженнях щодо здійснення правомочностей власника у сфері господарювання, соціального розвитку та охорони навколишнього середовища, і сприяють дотриманню принципу належної обачності щодо прав людини під час ведення господарської діяльності, закріпленого у Керівних принципах ООН з бізнесу і прав людини.
Розроблено сучасну концепцію правових форм реалізації права власності в сфері господарювання, яка визначає внутрішній зміст і зовнішній вираз засновницьких, організаційно-управлінських та розпоряджувальних правомочностей власника; охоплює питання використання і вибуття майна з власності для забезпечення повноти прав власника й надання їм юридичного значення в процесі господарської діяльності; передбачає поділ правових форм на: 1) заснування господарської організації або організації господарської діяльності в інших організаційно-правових формах; 2) користування і розпорядження майном під час провадження господарської діяльності задля отримання (вилучення) цінності з нього; 3) укладання договору щодо передання майна у власність або користування, або щодо забезпечення виконання господарських зобов’язань; враховує синергетичну роль правових форм у взаємодії між суб’єктивним правом власності та правовим режимом майна.
Уточнено, що здійснення засновницьких повноважень власника майна, на відміну від організаційно-управлінських, знаходиться поза межами організаційно-господарських правовідносин і зобов’язань. Додатково обґрунтовано, що саме засновник має первісне право на визначення розміру статутного капіталу і часток у ньому, конкретизацію вимог до його формування, та обов’язок внести майно як вклад до статутного капіталу господарської організації.
Обґрунтовано, що здійснення організаційно-управлінських повноважень як правова форма реалізації права власності являє собою цілеспрямоване здійснення під час провадження господарської діяльності прав та обов’язків щодо майна, яке складає майнову основу господарювання, зокрема збереження майна, вилучення його корисних властивостей та привласнення отриманих результатів, контроль його стану, визначення фактичної та/або юридичної долі майна з метою задоволення інтересу власника у досягненні економічної та/або соціальної мети господарювання.
Уточнено, що суб’єктом здійснення організаційно-управлінських повноважень є власник майна безпосередньо або шляхом участі в загальних зборах чи створення інших органів управління господарської організації та наділення їх певною частиною організаційно-управлінських повноважень.
Уточнено положення щодо сутності договору як правової форми реалізації права власності шляхом обґрунтування його дуальної природи, зокрема визначення змісту здійснення власником правомочності розпорядження майном та забезпечення дотримання встановленого або дозволеного законом зовнішнього виразу дій власника
Аргументовано, що акт приймання-передання майна, укладений на виконання договору, є елементом останнього як юридичного факту і має значення для фіксування моменту припинення правомочностей у власника майна, якщо інший момент не встановлено законом або договором.
Обґрунтовано, що публічно-приватне партнерство у відносинах власності є певною формою співробітництва публічних і приватних власників, яке має економічний зміст, оскільки базується на об’єднанні майнових та інших ресурсів, спільних інтересах і взаємовигідних умовах, та правову форму господарського договору та узагальнено його юридично значимі характеристики як договірної форми реалізації права власності у сфері господарювання.
Уточнено, що передання майна в заставу виступає договірною формою реалізації права власності у сфері господарювання, яка є здійсненням правомочності розпорядження майном шляхом відчуження з відкладальною умовою, та обґрунтовано пропозицію поширити на договори застави режим значного правочину.
Дата реєстрації
2024-11-08
Додано/оновлено в НРАТ
2024-11-08 / 2026-07-01
