Дисертація доктора філософії. Філіпенко Валерія Русланівна. Кримінальна відповідальність за злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

Реєстраційний номер

0824U003528, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

19-12-2022

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Кримінальна відповідальність за злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

Здобувач

Філіпенко Валерія Русланівна,

Керівник Зайцев Олексій Володимирович
Опонент Андрушко Андрій Васильович
Опонент Євтєєва Дарина Петрівна
Рецензент Шепітько Михайло Валерійович
Рецензент Шевченко Євген Валерійович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Опис

У дисертації здійснено вирішення наукового завдання, що полягає у розробленні комплексної науково-правової характеристики кримінальної відповідальності за злісне невиконання обовʼязків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК України) через аналіз її загальних засад, ознак складу цього злочину та його караності, а також формулювання науково обґрунтованих пропозицій з удосконалення чинного законодавства та правозастосовної практики. У першому розділі розглянуто загальні засади кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 166 КК України. Використовуючи історико-правовий та порівняльно-правовий наукові методи, уперше встановлено передумови і наукове підґрунтя включення ст. 166 до КК України, виділено підходи до встановлення відповідальності за неналежне виконання обовʼязків щодо підопічної особи у контрольних текстах проєкту КК України, обґрунтовано необхідність встановлення та подальшого збереження кримінальної відповідальності за цей злочин з урахуванням, як соціальних (соціально-економічних та соціально-психологічних), нормативно-правових, кримінологічних та інституційних факторів, так і позитивного досвіду зарубіжних країн різних правових систем. Другий розділ дисертації присвячено характеристиці обʼєкта та потерпілого від злочину, передбаченого ст. 166 КК України. Сформульовано визначення родового об’єкту кримінальних правопорушень, передбачених Розділом V Особливої частини КК України, та видового об’єкту кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 164–169 КК України. Набула подальшого розвитку висловлена у кримінально-правовій доктрині позиція щодо необхідності трансформації видового обʼєкту цих кримінальних правопорушень у самостійний родовий, що обумовлює пропозицію їх виокремлення у створений розділ Особливої частини КК України. Удосконалено класифікацію кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 164–169 КК України, залежно від їх підвидових об’єктів, визначення безпосереднього (основного та додаткового факультативного) обʼєкту злочину, передбаченого ст. 166 КК України, через аналіз структури суспільних відносин, що його складають, та механізму заподіяння йому шкоди. Встановлено ознаки (вік та відносини з винним), які характеризують потерпілих осіб від досліджуваного злочину, та удосконалено систематизацію їх видів. У третьому розділі піддано аналізу обʼєктивну сторону злочину, передбаченого ст. 166 КК України. Удосконалено наукову позицію про те, що досліджуване суспільно небезпечне діяння може бути вчинено виключно у формі бездіяльності: чистої (невиконання) або змішаної (неналежне виконання обов’язків). Уперше окреслено підстави виникнення обовʼязків по догляду як однієї з обовʼязкових умов кримінальної відповідальності за бездіяльність та запропоновано замінити словосполучення «встановлених законом» на «передбачених законодавством» у диспозиції ст. 166 КК України. Застосовуючи догматичний та логіко-граматичний метод, удосконалено тлумачення поняття «обовʼязки по догляду», використаного у ст. 166 КК України, та аргументацію щодо його збереження у диспозиції статті, встановлено його комплексний характер. Уперше аргументовано пропозицію виключення зі ст. 164 КК України такої форми діяння як ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. Удосконалено обґрунтування необхідності виключення зі ст. 166 КК України злісності як ознаки цього діяння. Для уникнення необґрунтованого розширення меж криміналізації досліджуваного діяння, уперше запропоновано доповнення диспозиції статті вказівкою на несумлінне ставлення субʼєкта злочину до обовʼязків по догляду. Використовуючи порівняльно-правовий та системно-структурний методи, удосконалено розмежування цього злочину із суміжними кримінальними правопорушеннями, передбаченими ст.ст. 119, 120, 126-1, 135, 137, 164, 167 КК України, вирішено проблеми їх кваліфікації, у тому числі, за сукупністю. Уперше наведено аргументи щодо відсутності підстав кваліфікації за ст. 166 КК України таких дій як жорстоке поводження, зловживання правами, застосування фізичних покарань, фізичного чи психічного насильства тощо. Набули подальшого розвитку науковий підхід щодо віднесення злочину, що досліджується, до кримінальних правопорушень, повʼязаних з домашнім насильством, а також пропозиції щодо включення батьків до кола субʼєктів злочину, передбаченого ст. 167 КК України. Розкрито поняття «тяжкі наслідки» та удосконалено обґрунтування відмови від нього.

Дата реєстрації

2024-12-12

Додано/оновлено в НРАТ

2024-12-12 / 2026-07-01