Реєстраційний номер
0824U003539, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-07-2023
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Зловживання правом під час досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Здобувач
Криворучко Джемма Валеріївна,
Керівник Туманянц Ануш Робертівна
Опонент Гринюк Володимир Олексійович
Опонент Городецька Марина Сергіївна
Рецензент Крицька Ірина Олександрівна
Рецензент Дроздов Олександр Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
Вибір теми дослідження обумовлений її актуальністю для науки кримінального процесу та правозастосовної практики, оскільки поширеність випадків зловживання правом набуває глобального шкідливого характеру у кримінальному провадженні, зокрема і під час досудового розслідування. Ця проблема обумовлюється низкою чинників: по-перше, регламентація принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами у трьох процесуальних кодексах (КАС, ЦПК, ГПК) з одночасним невирішенням цього питання у КПК; по-друге, активна законопроєктна діяльність у цьому напрямку (прикладом чого можуть слугувати проекти Законів №9055 від 06.09.2018 р., №5661 від 14.06.2021 р., №6454 від 20.12.2021 р. тощо), яка все ще досі не досягла своїх результатів; по-третє, вітчизняна практика судів різних рівнів, що прагне хоча б частково заповнити законодавчі прогалини, незважаючи на існуючу правову невизначеність стосовно нормативного врегулювання у КПК вихідних положень щодо неприпустимості зловживань. До цього переліку доцільно окремо додати обумовлену збройною агресією проти України новелізацію кримінального процесуального законодавства, що створило правові передумови для суттєвого розширення повноважень сторони обвинувачення поряд з обмеженням предмета відання слідчого судді.
У першому розділі дисертаційної роботи, присвяченому з’ясуванню сутності зловживання правом у кримінальному провадженні як правового феномену, насамперед констатовано можливість віднесення зловживання процесуальним правом у кримінальному провадженні до правової поведінки учасника кримінального провадження, яка, водночас, не є правомірною, оскільки пов’язано з цілком правомірною реалізацією його прав, проте всупереч призначенню та змісту останніх, через що здатно заподіяти шкоду чи інші несприятливі наслідки інтересам правосуддя та/або окремих суб’єктів кримінальних процесуальних правовідносин. Крім того, у цій частині роботи також виокремлено основні ознаки зловживання процесуальними правами як правового феномену та надано їх характеристику, а саме: (1) виникнення та розвиток в межах кримінальних процесуальних відносин; (2) обумовленість абстрактним формулюванням дозвільних норм, неоднозначним їх розумінням, правовою невизначеністю чи відсутністю запобіжників зловживанню; (3) очевидна недобросовісність поведінки; (4) пов’язаність з реалізацією наданих законом прав, повноважень та виконанням обов’язків та варіативність засобів зловживання процесуальними правами; (5) множинність можливих суб’єктів (суб’єктного складу) зловживання; (6) можливість як активної, так і пасивної форми зловживання процесуальними правами; (7) умисність вчинюваного зловживання процесуальними правами; (8) соціальна шкідливість зловживання процесуальним правом з одночасною відсутністю ознаки суспільної небезпечності.
Дисертанткою також запропоновано низку нових авторських підходів до класифікації зловживання правом у кримінальному процесі, що стало можливим завдяки аналізу вже існуючих у доктрині поглядів на цей аспект досліджуваного явища. Крім того, вивчення прецедентної практики Європейського суд з прав людини дозволило встановити конвенційні положення, що містять окремі гарантії, спрямовані на запобігання та протидію цій шкідливій правовій поведінці, а також визначити риси, що можуть свідчити про наявність в заяві, яка подається до ЄСПЛ, ознак зловживання.
Уперше запропоновано віднести до основних компонентів механізму запобігання та протидії зловживанню процесуальними правами у кримінальному провадженні: 1) правову основу, що відповідає вимогам якості кримінальних процесуальних норм та пов’язаного з цим їх правильного тлумачення; 2) належного суб’єкта (зокрема, на стадії досудового розслідування – слідчого суддю), компетенція якого охоплюватиме виявлення в процесуальній поведінці учасників кримінального провадження ознак зловживання правом/повноваженням та реагування на це шляхом притягнення до відповідальності; 3) санкції за допущені зловживання та ефективний порядок їх застосування.
Дата реєстрації
2024-12-13
Додано/оновлено в НРАТ
2024-12-13 / 2026-07-01
