Реєстраційний номер
0824U003600, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-10-2022
Статус
Захищена
Назва роботи
Продуктивність короткоротаційних сівозмін і родючість ґрунту залежно від способів обробітку та удобрення в Лівобережному Лісостепу України
Здобувач
Мирошниченко Микола Сергійович,
Керівник Цвей Ярослав Петрович
Опонент Примак Іван Дмитрович
Опонент Літвінов Дмитро Вікторович
Рецензент Бондар Світлана Олександрівна
Рецензент Сінченко Віктор Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України
Опис
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше для зони недостатнього зволоження Лівобережного Лісостепу України обґрунтовано ефективність органо-мінеральних систем удобрення та обробітку грунту у короткоротаційних сівозмінах. Встановлено високу ефективність альтернативних з внесенням побічної продукції систем удобрення, перевагу плодозмінних сівозмін та різноглибинної оранки, що забезпечило відтворення природної родючості ґрунту.
Удосконалено систему обробітку ґрунту та удобрення у короткоротаційних сівозмінах для зони недостатнього зволоження Лівобережного Лісостепу України.
Дістали подальшого розвитку питання впливу структури сівозмін, обробітку грунту та удобрення на формування природної родючості ґрунту, водного та поживного режимів, фітосанітарного стану посівів, енергетичну ефективність агротехнологій.
3
Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів довготривалих польових досліджень сформовано агрохімічні та агротехнічні засади сталого вирощування сільськогосподарських культур у короткоротаційних сівозмінах Лівобережного Лісостепу України, що забезпечило відтворення родючості чорнозему типового слабкосолонцюватого та підвищення продуктивності сівозмін.
Результати досліджень впроваджено на Веселоподільській дослідно-селекційній станції, Семенівського району, Полтавської області на площі 60 га. Застосування у плодозмінній сівозміні N46,2P33,7K33,7 + побічна продукція та проведення різноглибинної оранки забезпечило продуктивність сівозміни на рівні 8,0 кормових одиниць, збір зерна – 2,20 т/га з ориманням додаткової продукції з одного гектара на суму 1830 грн. Основні результати досліджень. Встановлено, що у зерно-паропросапній сівозміні в посівах буряків цукрових найвищі запаси продуктивної вологи у 1,5 м шарі ґрунту формувались за внесення 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 + побічна продукція та проведення різноглибинної оранки – 226 мм, пшениці озимої та ячменю ярого – за комбінованого обробітку ґрунту на фоні післядії альтернативної системи удобрення – відповідно 232 та 251 мм.
Досліджено, що внесення 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 + побічна продукція в умовах плодозмінної сівозміни на фоні різноглибинної оранки забезпечило найкращі умови розширеного відтворення природної родючості ґрунту. На кінець 10-ї ротації вміст гумусу в орному 0-30 см шарі плодозмінної сівозміни підвищився до початку ротації на 0,28% за показника 4,81% і переважав вміст гумусу у зерно-паропросапній сівозміні на 0,18%. Заорювання побічної продукції на фоні N46,2P33,7K33,7 + побічна продукція стабілізувало вміст гумусу у плодозмінній сівозміні на рівні 4,79%.
Визначено, що застосування органо-мінеральних систем удобрення в обох сівозмінах упродовж 40 років збільшило вміст рухомих фосфатів у орному 0-30 см шарі у 2,5 рази порівняно з початком ротації, за переваги
4
плодозмінної сівозміни до зерно-паропросапної на 5 мг/кг ґрунту. За застосування 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 + побічна продукція в обох сівозмінах досягнуто найвищого вмісту рухомого калію у ґрунті – 138-140 мг/кг, що перевищило початок ротації на 30 мг/кг ґрунту.
За результатами досліджень встановлено, що у плодозмінній сівозміні за внесення 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 + побічна продукція і проведення різноглибинної оранки формувались найкращі умови мінерального живлення буряків цукрових. Зазначена система удобрення забезпечила на початок вегетації у 0-30 см шарі ґрунту найвищий вміст мінерального азоту, рухомого фосфору та калію – відповідно 27,5, 58 та 163 мг/кг ґрунту.
Досліджено, що в посівах пшениці озимої найменшу рясність бур’янів спостерігали за внесення 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 + побічна продукція: за комбінованого обробітку ґрунту – 20,8, різноглибинної оранки – 23,7 шт./м2. У посівах буряків цукрових найменшу рясність бур’янів в обох сівозмінах досягали за проведення різноглибинної оранки та внесення 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 – 16,7 шт./м2. У посівах ячменю ярого найменшу рясність бур'янів забезпечила післядія 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 + побічна продукція: за різноглибинної оранки – 23,4 шт./м2, комбінованого обробітку – 46,7 шт./м2.
Встановлено, що найвищої врожайності буряків цукрових досягнуто за проведення різноглибинної оранки і внесення N33,7P33,7K33,7 + побічна продукція: у плодозмінній сівозміні – 39,2 т/га, зерно-паропросапній – 38,3 т/га з перевагою до контролю без добрив – на 16,5 та 13,1 т/га. Зазначена система удобрення забезпечила найвищу цукристість коренеплодів і збір цукру у плодозмінній сівозміні
Дата реєстрації
2024-12-17
Додано/оновлено в НРАТ
2024-12-17 / 2026-07-01
