Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000501, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 03-04-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Клініко-динамічні особливості тривожних розладів з диссомнічними порушеннями (хронобіологічні, генетичні та лікувально-реабілітаційні аспекти) Здобувач Животовська Анастасія Ігорівна, Керівник Ісаков Рустам Ісроїлович Опонент Хаустова Олена Олександрівна Опонент Огоренко Вікторія Вікторівна Рецензент Таряник Катерина Анатоліївна Рецензент Гринь Катерина Вікторівна Опис Мета дослідження: на підставі результатів комплексного клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного, хронобіологічного та молекулярно-генетичного дослідження виявити прогностичні фактори ризику розвитку порушень сну при тривожних розладах та оптимізувати комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів з тривожними розладами та диссомнічними порушеннями. Відповідно до мети та поставлених завдань було проведено обсерваційне дослідження методом «випадок-контроль» та експериментальне рандомізоване контрольоване дослідження. Обстеження проводилося на базі комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» та кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Полтавського державного медичного університету за період 2021-2023 рр. Було залучено 126 пацієнтів віком від 21 до 59 років з тривожними розладами невротичного ґенезу, що надали добровільну письмову згоду на участь у дослідженні. Усі пацієнти були розподілені на дві групи за ознакою якості сну, що визначалася за допомогою опитувальника PSQI. Основна група (ОГ) включала 91 пацієнта з диссомнічними порушеннями, група порівняння (ГП) – 35 пацієнтів із хорошою якістю сну. В роботі застосовано клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний та молекулярно-генетичний та статистичний методи дослідження. Вперше визначено клініко-феноменологічні прояви та проведено порівняльний аналіз психопатологічних особливостей пацієнтів з тривожними розладами з порушеннями та без порушень сну. Проведений аналіз скарг пацієнтів показав, що серед осіб ОГ порівняно з ГП переважали наступні симптоми: дратівливість, тривожні думки, тяжкість в голові, м’язова напруга, вегето-судинні пароксизми (p<0,05), внутрішня напруга, підвищена втомлюваність та больові відчуття в тілі (p<0,01). У пацієнтів ОГ порівняно з ГП виявлено наявність більш вираженої клінічної тривоги та депресії (p<0,05), психічного (p<0,01) та соматичного (р<0,001) компоненту тривоги, ситуативної тривоги та особистісної тривожності (р<0,001), рівня стресового навантаження (р<0,01), психопатологічної симптоматики (р<0,001), тяжкості інсомнії, втоми, денної сонливості (р˂0,001) та якості життя (р<0,05). За даними кореляційного аналізу встановлені взаємозв’язки між індексом якості сну і тяжкості інсомнії та тяжкістю тривоги, депресії, рівнем психологічного стресу (р<0,001), показниками ситуативної тривоги та особистісної тривожності (р<0,01). Виявлено двосторонній вплив рівня психологічного стресу, якості сну, тяжкості інсомнії на вираженість психопатологічної симптоматики та якість життя (р<0,001). Вперше проведена оцінка хронобіологічних та молекулярно-генетичних факторів у розвитку порушень сну при тривожних розладах. Хронобіологічне дослідження показало, що у осіб з вечірнім хронотипом була гірша якість сну (р<0,01), вищі показники втоми та денної сонливості (р˂0,001), депресії, ситуативної тривоги, рівня стресового навантаження (р˂0,05), загального індексу тяжкості психопатологічної симптоматики (р<0,01) та нижчі показники якості життя (р<0,05) порівняно з респондентами проміжного та ранкового типу. Молекулярно-генетичний аналіз з визначенням експресїї циркадних генів BMAL1 та PER2 показав значиму відмінність у рівнях експресії циркадного гену BMAL1 зранку та ввечері у осіб з тривожними розладами без порушень сну (р<0,05). Достовірної різниці експресії циркадного гену PER2 у обох групах не визначалося. Встановлені прямі кореляційні зв’язки середньої сили (р<0,05) між рівнем експресії ранкового BMAL1 із суб’єктивною якістю сну, латентністю та тривалістю сну. Логістичний регресійний аналіз показав, що з підвищенням рівня експресії ранкового BMAL1 достовірно зростає шанс поганої якості сну (р=0,046). Встановлено прогностичні фактори ризику розвитку порушень сну при тривожних розладах невротичного ґенезу. Загальний аналіз предикторів порушень сну при тривожних розладах показав, що ризик розвитку поганої якості сну серед пацієнтів з тривожними розладами зростає при підвищені соматичного компоненту тривоги за HAM-A (р=0,029), вираженості втоми за FSS (р=0,018), астенічного компоненту особистісної тривожності за ІТТ (р=0,031) та ворожості за SCL-90-R (р=0,031) і знижується при збільшенні тривалості захворювання (р=0,004) та у випадку приналежності до ранкового хронобіологічного типу (р=0,031). Дана прогностична модель має високий показник ефективності (AUC ROC – 0,867), із чутливістю – 93% та специфічністю – 80%. Дата реєстрації 2025-02-11 Додано в НРАТ 2025-02-11 Закрити