Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000863, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 13-03-2023 Статус Захищена Назва роботи Діагностична значимість кінцевих продуктів глікування у розвитку діабетичної непроліферативної ретинопатії при цукровому діабеті 2 типу Здобувач Коробов Костянтин Володимирович, Керівник Риков Сергій Олександрович Опонент Цибульська Таміла Євгенівна Опонент Карлійчук Марина Аксентіївна Рецензент Панченко Юлія Олександрівна Рецензент Петренко Оксана Василівна Опис Дисертація присвячена вирішенню актуального завдання сучасної офтальмології – оптимізації діагностики, розвитку та прогресуванню початкових стадій діабетичної непроліферативної ретинопатії (НПДР) при цукровому діабеті 2 типу (ЦД2) на підставі комплексного вивчення діагностичної значимості кінцевих продуктів глікування. Обґрунтування вибору теми дослідження. Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає цукровий діабет (ЦД) як неінфекційну епідемію XX-ХХІ століть, із кількістю хворих у 2018 році – понад 422 млн. людей. Згідно даних Міжнародної федерації діабету, прогнозована захворюваність на ЦД в 2045 році складатиме 629 млн. людей. Відсоткова частка ЦД 2-го типу (ЦД2) стала й досягає 90%. Одним з ранніх та найбільш розповсюджених мікросудинних ускладнень ЦД2 є мікроангіопатія сітківки, що на фоні прогресуючого пошкодження нервово-судинної системи ока є ключовим фактором в розвитку діабетичної ретинопатії (ДР), яка проявляється вже через 4-5 років після початку ЦД2. Характер та швидкість розвитку судинних змін сітківки залежить від утворення досконалих кінцевих продуктів глікування (Advanced Glycated End Products – AGE), що відбувається завдяки неферментативному глікуванню вільних аміногруп і моносахаридів або альдоз в реакції Майяра в умовах ЦД2 шляхом стадійного перетворення проміжних продуктів. Дія AGE на ендотелій судин опосередкована ендотеліальним моноцитарним хемоаттрактантним протеїном-ІІ (EMAPІІ), який є прозапальним цитокіном і хемоаттрактантом для моноцитів і гранулоцитів з потужними антиангіогенними властивостями. Таким чином, активне утворення AGE при ЦД2 погіршує мікроциркуляцію та функцію ендотелію в структурах ока. Стан хронічної гіперглікемії та оксидативного стресу створює умови для взаємодії AGE зі специфічними рецепторами – RAGE, що запускає комплексний патологічний механізм пошкодження сітківки та розвитку НПДР. Вивчення ролі кінцевих продуктів глікування дозволить встановити їх патогенетичну значимість, що обґрунтує можливість ранньої діагностики та прогнозування розвитку НПДР. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була виконана на кафедрі офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика і є фрагментом науково-дослідних робот «Клінічне та експериментальне обґрунтування діагностики, лікування та профілактики рефракційних, дистрофічних, травматичних і запальних захворювань органа зору» (№держреєстрації 0116U002821, 2016-2020 рр.), «Розробка нових методів діагностики, лікування та профілактики рефракційних, запальних, дистрофічних і травматичних захворювань органа зору та їх клінікоекспериментальне обґрунтування» (№ держреєстрації 0120U105324, 2020-2025 рр.), в яких дисертант був співвиконавцем. Мета дослідження полягала у встановленні діагностичної значимості кінцевих продуктів глікування у розвитку і прогресуванні початкових стадій непроліферативної діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2 типу. Завдання дослідження: 1. Встановити особливості розвитку та прогресування НПДР при ЦД2 та характеристику і частоту початкових стадій НПДР та їх динаміку протягом 1 року спостереження, зв’язок з тривалістю діабету та показниками вуглеводного обміну. 2. Встановити особливості прогресування НПДР на парних очах у залежності від вираженості початкових діабетичних змін сітківки. 3. Встановити вміст у крові маркерів глікування (AGE-CML та sRAGE) та їх динаміку протягом 1 року спостереження у залежності від початкового стану сітківки та прогресії діабетичних змін. 4. Встановити вміст у крові EMAP-II та його динаміку протягом 1 року спостереження у залежності від початкового стану сітківки та прогресії діабетичних змін. 5. Встановити вплив маркерів глікування та EMAP-II на прогресію НПДР протягом 1 року та їх межові концентрації у крові, що визначають прогресію захворювання. 6. Розробити регресійну модель прогнозу прогресії НПДР протягом 1 року спостереження на підставі вивчених факторів. Об’єкт дослідження: діабетична ретинопатія (МКХ-10:H36.0; E10- E14+ з загальним четвертим знаком .3). Предмет дослідження: діагностична значимість кінцевих продуктів глікування, ланки патогенезу, фактори ризику та прогнозування розвитку та прогресування НПДР при ЦД2. Методи дослідження: загальноклінічні, офтальмологічні (візометрія, периметрія Humphrey, рефрактометрія, тонометрія, біомікроскопія, гоніоскопія, офтальмоскопія, оптична когерентна томографія у т.ч. у режимі Angio, фотографування очного дна на фундус-камері, флюоресцентна ангіографія); дослідження вмісту у крові пацієнтів з ЦД2 глюкози та глікованого гемоглобіну біохімічним методом та маркерів глікування (AGE-CML і sRAGE) і EMAP-II методом імуноферметного аналізу; статистичні та математичні методи дослідження Дата реєстрації 2025-03-13 Додано в НРАТ 2025-03-13 Закрити