Дисертація доктора філософії. Деркач Андрій Дмитрович. Оптимізація тактики ведення вагітності та пологів при синдромі плацентарної дисфункції на фоні грипу

Реєстраційний номер

0825U000944, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

21-09-2022

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Оптимізація тактики ведення вагітності та пологів при синдромі плацентарної дисфункції на фоні грипу

Здобувач

Деркач Андрій Дмитрович,

Керівник Камінський В'ячеслав Володимирович
Опонент Булавенко Ольга Василівна
Опонент Загородня Олександра Сергіївна
Рецензент Савченко Сергій Євгенійович
Рецензент Вітюк Алла Дмитрівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Опис

Дисертаційна робота присвячена зниженню частоти виникнення плацентарної дисфункції на фоні грипу шляхом вдосконалення тактики ведення вагітності та пологів на основі встановлення нових ланок патогенезу. Комплексно обстежено 120 жінок, що перехворіли на грип у І триместрі вагітності (жінки, у яких стався викидень на тлі грипу, не включались в дослідження). У 102 грип був підтверджений експрес-тестами або лабораторно, у 18 діагноз виставлявся клінічно. Для підтвердження використовували експрес-тести у (63 випадки), імуноферментний аналіз (15 випадків), ПЛР (24 випадків). 50 жінок, вагітність яких не була ускладнена грипом чи ГРВІ (контрольна група). У 56,7 % жінок, що перехворіли на грип у І триместрі вагітності, надалі спостерігались ознаки плацентарної дисфункції. У цих жінок у 3 рази частіше (42,6 % проти 15,4 %, p<0,05) спостерігався тяжкий перебіг грипу з високою частотою ускладнень. Серед них суттєво більша частка жінок старших 30 років: 55,9 % проти 17,3 % (p<0,05). Суттєвим фактором формування плацентарної дисфункції є наявність ожиріння (42,6 % проти 26,9 %, p<0,05), патологія серцево-судинної системи (16,2 % проти 5,8 %, p<0,05) та вегето-судинна дистонія (26,5 % проти 9,6 %, p<0,05). 61,8 % жінок, вказували на часті ГРВІ в анамнезі (проти 42,3 %, p<0,05) та запальні гінекологічні захворювання (23,5 % проти 11,5 % %, p<0,05). Акушерський анамнез ускладнений плацентарною дисфункцією мала кожна п’ята (22,1 % проти 7,7, p<0,05) вагітна. При даній вагітності загроза переривання спостерігається у 57,4 % пацієнток, загроза передчасних пологів – у 39,7 % жінок, дистрес плоду у 76,5 % проти 13,5 % (p<0,05), затримка росту плоду у 54,4 % проти 3,8 %, p<0,05). У третини (32,4% проти 13,5 %, p<0,05) спостерігається прееклампсія, доречі її тяжкий перебіг спостерігається у 8,8 % проти 1,9 % (p<0,05). Розродження шляхом кесаревого розтину проводиться у 35,3 % проти 15,4% пацієнток (p<0,05), передчасні пологи спостерігаються у 17,6 % жінок проти 7,7 % (p<0,05). Дистрес плоду, недоношеність (17,6 %) та гіпотрофія (22,1 %) обумовлюють високу частоту асфіксії при народженні (45,6 % проти 19,2 %, p<0,05) та виникнення дизадаптаційних синдромів (51,5 %). Вже з 11-14 тижнів вагітності після перенесеного грипу у жінок з діагностованою надалі плацентарною дисфункцією спостерігаються ознаки порушення функції плаценти: зниження гормональних показників в крові (прогестерону та естрадіолу), плацентарного фактора росту (87,3±9,3 проти 129,6±7,8 пг/мл, p<0,05) та порушення кровотоку – підвищення ПІ маткових артерій до 2,54 ±0,31 проти 1,70 ±0,30 (p<0,05). У 32-34 тижні патологічні зміни плодово-плацентарного кровотоку діагностовано у 20,5 % вагітних з появою у деяких випадках нульового або від’ємного кровотоку в фазу ранньої діастоли в артерії пуповини. Зниження ПІ в середній мозковій артерії плоду (1,31±0,07 проти 1,50±0,06, p<0,05) та, відповідно, ЦПВ (1,14±0,21 проти 1,81±0,19, p<0,05) вказує на централізацію кровотоку плоду у відповідь на гіпоксію. На погіршення стану плода вказує також нижча оцінка БПП (6,69±0,30 проти 8,71±0,28, p<0,05) та показник короткої варіабельності (STV) нижче 4,0 у 47,1 % пацієнток проти 23,1 % (p<0,05). Проведеними комплексними дослідженнями доведено, що вже у І триместрі вагітності після перенесеного грипу помітні порушення гомеостазу, які асоціюються з подальшою плацентарною дисфункцією. Характерно як підвищення (у 26,5 % проти 9,6 % жінок, p < 0,05), так і зниження (у 16,1 проти 5,7 %, p < 0,05) NK-цитотоксичності. Виявлено незбалансованість цитокінового профілю: підвищення прозапальних цитокінів ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-8 та ФНП без відповідного зростання протизапального цитокіну ІЛ-10, на що вказує також зростання співвідношення ІЛ-1 до ІЛ-10 (1,34 [1,16; 2,2] проти 1,11 [0,86; 1,43], p < 0,05). Спостерігається зниження рівня в крові вагітних 25- оксихолекальциферола до 18,4 [12,6; 23,6] проти 28,5 [24,1; 33,2] нг/мл (p<0,05), що вказує на дефіцит вітаміну D,. спостерігаються порушення стану системи гемостазу у вигляді відносної тромбоцитопенії та підвищеної АДФіндукованої агрегації (65,6 [59,8; 72,4] проти 50,2 [44,8; 57,4], p<0,05), підвищення рівня фібриногену та РФМК-тесту при укороченому АЧТЧ та зростанні рівня D-димеру (1,72 [1,48; 1,94] проти 0,76 [0,56; 0,89] нг/мл, p<0,05). Підвищений також маркер порушення ендотелію - фактор Віллебранда (320,5 [294,4; 337,2] проти 262,1 [247,1;272,2] МО/мл, p<0,05). Мікробний пейзаж піхви у вагітних з плацентарною недостатністю після грипу за частотою виявлення мікроорганізмів при КОЕ 104 і вище характеризується підвищеною частотою виявлення патогенної мікрофлори: стафілокок епідермальний (22,1 %), стафілокок гемолітичний (14,7 %), стафілокок епідермальний з гемолітичними властивостями (36,7 %), гарднерела (27,9 %), кишкова паличка (33,8 %), клебсієла (14,7 %), хламідія (32,4 %), уреаплазма (23,5 %) та мікоплазма (26,5 %). Найвища частота виявлення грибів роду Кандида (39,7 %).

Дата реєстрації

2025-03-19

Додано/оновлено в НРАТ

2025-03-19 / 2026-07-01