Реєстраційний номер
0825U002398, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-07-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Медулярна карцинома щитоподібної залози: діагностика, особливості клінічного перебігу, персоналізація хірургічного лікування, поопераційного менеджменту хворих, прогностичні чинники
Здобувач
Комісаренко Ігор Ігорович,
Керівник Гуда Богдан Богданович
Опонент Юзвенко Тетяна Юріївна
Опонент Шідловський Олександр Вікторович
Опонент Завгородній Сергій Миколайович
Рецензент Терехова Галина Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України"
Опис
Мета дисертаційної роботи: вивчити можливості молекулярної діагностики та клінічні особливості медулярних карцином щитоподібної залози, необхідного обсягу хірургічного лікування, прогностичних чинників виживання хворих, можливого персоналізованого застосування таргетної терапії з метою підвищення ефективності лікування пацієнтів з медулярним тиреоїдним раком.
Була сформована когорта пацієнтів з медулярною карциномою щитоподібної залози (МК ЩЗ), які були обстежені та прооперовані у хірургічному відділі Інституту у 2000-2023 рр. Усі хворі перенесли тотальну тиреоїдектомію, поєднаною з дисекцією лімфатичних вузлів шиї.
Пацієнтів розділяли на групи пацієнтів зі спорадичними чи спадковими МК на основі аналізу наявності мутацій RET зародкової лінії, клінічного фенотипу (наявності характерних неендокринних клінічних ознак, феохромоцитоми (ФЕО), первинного гіперпаратиреозу, пГПТ) та/чи сімейного анамнезу. Додатково у пацієнтів із спадковими карциномами уточнювали приналежність до груп з синдромом MEN2A, MEN2B і сімейних МК.
Враховували такі ознаки: вік і стать пацієнтів, розмір пухлини, категорію карциноми TNM і стадію хвороби, мультифокальність та інвазійність пухлини, наявність ХАІТ, рівень кальцитоніну (КЦ) у сироватці крові до та після операції, відсоток виживання та термін, що пройшов після операції до смерті. Пухлину вважали мультифокальною, якщо було виявлено принаймні два вогнища в одній чи двох частках ЩЗ. За ступенем інвазії на основі результатів патогістологічних досліджень виділяли окремо капсульну, інтра- чи екстратиреоїдну. Стадія захворювання класифікована відповідно до системи визначення стадії AJCC/UICC.
Серед пацієнтів з МК, які пройшли генетичне тестування, у чотирьох виявлені мутації гена RET зародкової лінії, що дозволило підтвердити діагноз – спадкова форма хвороби (синдром MEN2A, MEN2В, сімейна МК).
Результати порівняльного аналізу характеристик спадкових і спорадичних МК свідчать, що здебільшого вік пацієнтів зі спорадичними МК складає 41-60 років; більшість пухлин відносять до категорії Т1N0М0 розміром до 2-х см; карциноми дуже рідко мультифокальні, частота інвазійних помірна; частота неповної біохімічної відповіді та рецидивів після операції не перевищує 10%. 11% хворих мали віддалені метастази МК, а випадки смерті хворих серед когорти (10 випадків) спостерігали лише за цих карцином. Вік померлих – 52,8±2,1 р.; розмір карцином – 46,4±1,4 мм; п’ятеро з них мали віддалені метастази у печінку та легені; час, що пройшов після операції до смерті, склав 5,2±0,9 р. для тих, хто мав віддалені метастази, і 6,8±0,9 р. для тих, у кого вони були відсутні. Вік пацієнтів зі спадковими МК до 30 років; пухлини здебільшого категорії Т2-Т3, розміром 30-40 мм і більше; частіше з метастазами у центральні та латеральні лімфовузли шиї; більша частка пухлин мультифокальні з високою частотою інвазії у капсулу пухлини, у тканину ЩЗ і, з меншою частотою, поза неї; частота неповної біохімічної відповіді суттєва (за рахунок пацієнтів з синдромом MEN2), а кількість рецидивів невелика (в основному за сімейної форми МК).
Агресивніша поведінка спорадичних МК у хворих чоловічої статі (порівняно з жінками) охоплює більший розмір пухлини, частішу капсульну, інтра- та екстратиреоїдну інвазію, ширше метастазування у лімфатичні вузли шиї та віддалено, вищу стадію хвороби, більший передопераційний рівень КЦ у сироватці крові і менш значне зниження його після видалення пухлини, частіші поопераційні рецидиви, повторні операції і вищу летальність.
Розмір карцином є одним з основних чинників, що обумовлюють агресивний характер медулярного раку. Критичним для МК ЩЗ є діаметр пухлини понад 20 мм.
Рівень КЦ у крові пацієнтів з МК ЩЗ суттєво залежить від таких агресивних характеристик МК як мультифокальність, інвазійність та наявність метастазів у лмфовузли шиї. Наявно це ілюструє порівняння рівня КЦ у пацієнтів з уніфокальними, неінвазійними мікрокарциномами без метастазів у лімфовузли шиї та хворих з мультифокальними, інвазійними карциномами категорії T4N1abM0 – 60,5±4,3 пг/мл і 2992,3±755,1 пг/мл відповідно. Після операції середня концентрація КЦ у крові хворих з такими МК склала відповідно 2,0 пг/мл і 146,0±31,5 пг/мл; хворі з першої групи мали повне біохімічне виліковування, яке було відсутнє в хворих другої групи.
Дата реєстрації
2025-06-18
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-18 / 2026-07-01
