Реєстраційний номер
0825U002517, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-07-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Феномен мистецтва ілюзіонізму в культурних практиках та креативних індустріях в Україні початку ХХІ століття
Здобувач
Жаворонков Марк Михайлович,
Керівник Денисюк Жанна Захарівна
Опонент Виткалов Сергій Володимирович
Опонент Трач Юлія Василівна
Рецензент Афоніна Олена Сталівна
Рецензент Кравченко Анастасія Ігорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Опис
У дисертаційному дослідженні вперше в межах вітчизняної культурологічної науки здійснено комплексний аналіз мистецтва ілюзіонізму як феномена культурних практик і компоненту креативних індустрій на початку XXI століття в Україні. Мистецтво ілюзіонізму інтерпретується як багатовимірне культурне явище, що функціонує як інструмент передачі соціокультурних смислів, платформа конструювання ідейно-ціннісних парадигм, а також каталізатор полілогічного культурного дискурсу в умовах сучасної культурної глобалізації.
У першому розділі дослідження здійснено теоретико-методологічне осмислення ілюзіонізму, виокремлено основні наукові парадигми, що забезпечують багатопланове вивчення феномену: естетична, перформативна, семіотична, інтермедіальна, когнітивна та психологічна. Проведено систематичний огляд історіографічних напрацювань, що засвідчує дефіцит ґрунтовних культурологічних досліджень ілюзіонізму як окремої сфери мистецької діяльності, що зумовлює актуальність і наукову новизну роботи.
Обґрунтовано необхідність міждисциплінарного підходу, що базується на синтезі гуманітарних і соціальних знань та орієнтований на глибинне дослідження смислових та символічних структур, що конституують ілюзіоністське мистецтво. Визначено та проаналізовано ключові поняття, зокрема «ілюзіонізм», «культурна практика», «креативні індустрії», «видовищна культура». Показано, що ілюзіонізм не лише забезпечує естетичне задоволення, але й виступає як носій метафізичних, архетипічних смислів, опосередкованих через видовищну форму.
Другий розділ присвячено аналізу ілюзіонізму як складного культурного феномену в динаміці його історичного розвитку — від традиційних ритуальних практик до сучасних форм театрального, циркового та вуличного мистецтва. Особливу увагу приділено когнітивним механізмам сприйняття ілюзії, зокрема ролі психоемоційних реакцій, процесів уваги, очікувань та уявлень у формуванні естетичного досвіду.
Досліджено трансформації ілюзіонізму під впливом технологічного прогресу, що проявляються в інтеграції цифрових і мультимедійних засобів, включаючи AR/VR-технології, що розширюють межі перформативного простору та змінюють природу взаємодії між виконавцем і глядачем. Акцентовано на значенні ілюзіонізму як інструменту культурної рефлексії, психоемоційного розвантаження і креативного осмислення реальності.
У третьому розділі проаналізовано роль ілюзіонізму в структурі креативних індустрій України в контексті цифрової трансформації культурної сфери. Виявлено специфіку взаємодії традиційних мистецьких форм з новими медіа, яка сприяє розвитку іммерсивних практик, створенню нових форматів культурної комунікації та розширенню аудиторної взаємодії.
Визначено роль фестивальних практик як міжкультурних платформ для демонстрації ілюзіоністського мистецтва, стимулювання інновацій та консолідації культурного простору. Ілюзіонізм трактовано як ключовий чинник культурної дипломатії, публічної комунікації і формування сучасної культурної ідентичності.
У підсумках дослідження констатовано, що мистецтво ілюзіонізму є активним чинником культурної трансформації, який реалізує потенціал інноваційності, адаптивності та креативності, забезпечуючи трансляцію нових смислових моделей, сприяючи формуванню культурної чутливості і розвитку естетичної свідомості у контексті глобалізаційних процесів.
Дата реєстрації
2025-06-26
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-26 / 2026-07-01
