Реєстраційний номер
0825U002780, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-08-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
Здобувач
Гордуз Ганна Володимирівна,
Керівник Тетерятник Ганна Костянтинівна
Опонент Рогальська Вікторія Вікторівна
Опонент Торбас Олександр Олександрович
Рецензент Мудрецька Ганна Володимирівна
Рецензент Лісніченко Дмитро Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський державний університет внутрішніх справ
Опис
У дисертації вирішено наукове завдання, яке полягає у дослідженні теоретико-правових та праксеологічних проблем відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
Констатується, що аналіз сучасного стану наукової розробленості питань, пов’язаних із відновленням втрачених матеріалів кримінального провадження, свідчить про відсутність комплексних наукових досліджень з цієї
проблематики, фрагментарність існуючих публікацій та вказує на пов’язаність зацікавленості у дослідженні цього інституту із законодавчими змінами та важливістю для правозастосовної практики, яка суттєво актуалізується
внаслідок повномасштабного вторгнення.
Визначено, що поняття «матеріали кримінального провадження» не має однозначного тлумачення у правозастосовній практиці та доктрині кримінального процесу, що ускладнює визначення обсягу об’єктів, які
підлягають відновленню. У теоретичній площині розрізняються поняття «кримінальна справа», «матеріали досудового розслідування» та «матеріали кримінального провадження».
Поняття «кримінальне провадження» можна розглядати у широкому розумінні як діяльність сторін кримінального провадження, суду, інших учасників, направлену на виконання завдань кримінального провадження,
визначених у ст. 2 КПК України. У вузькому значенні (для якого матеріали кримінального провадження по суті з ним ототожнюються) як систему процесуальних документів, речових доказів, інших матеріалів, які мають
значення для кримінального провадження, що зібрані та оформлені у визначеному кримінальним процесуальним законодавством порядку та у яких відображені хід та результати кримінальної процесуальної діяльності, факти та
обставини, що мають значення для кримінального провадження.
Відновленню можуть підлягати не лише процесуальні документи, а й речові докази, цифрові носії, інші документи, які мають значення для кримінального провадження. При їх відновленні має враховуватися правова
природа таких об’єктів задля забезпечення автентичності матеріалів оригіналам, які були втрачені.
Пропонується форми втрати матеріалів кримінального провадження можна класифікувати за наступними критеріями: 1) за обсягом матеріалів: повна втрата матеріалів; часткова втрата матеріалів (втрата окремих
процесуальних документів, речових доказів тощо); 2) за способом: втрата; знищення; викрадення; спотворення; пошкодження; незаконне заволодіння; 3) за наміром (умислом): з прямим наміром (умислом); з необережності (втрата матеріалів внаслідок службової недбалості); без наміру (умислу) – внаслідок обставин непереборної сили (епідемії, військові дії, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) за суб’єктами, що спричинили (допустили) втрату, знищення, спотворення матеріалів кримінального провадження: суб’єкти, що здійснюють кримінальне провадження; інші учасники кримінального провадження; особи, які не мають відношення до кримінального провадження; безсуб’єктна втрата (внаслідок обставин непереборної сили).
Обставини, причини та форми втрати матеріалів кримінального провадження не впливають на можливість початку правовідносин щодо їх відновлення.
Встановлення факту втрати матеріалів кримінального провадження є формальною підставою для початку правовідносин з їх відновлення.
З’ясовано, що мета відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження кореспондує із завданнями самого кримінального провадження, адже цей інститут є складовою системи кримінального процесу. Для учасників,
які мають власний законний інтерес у відновленні, метою є поновлення, забезпечення їх суб’єктивних прав та законних інтересів, що було унеможливлено внаслідок втрати матеріалів провадження, що також кореспондує зі складовими мети кримінального процесу, які виражені через формулювання наведені у ст. 2 КПК України. Для суб’єктів, які здійснюють кримінальне провадження метою відновлення втрачених матеріалів є забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
Визначення як мети відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження «надання статусу оригіналу відновлюваним документам» не відповідає її сутності, адже набуття статусу «оригіналу» не може вважатися
самоціллю такої діяльності, а є способом виправлення тієї процесуальної ситуації, що склалася.
Пропонується під відновленням втрачених матеріалів кримінального провадження розуміти кримінальну процесуальну діяльність суб’єктів кримінального провадження, що здійснюється у порядку, передбаченому
законом, направлену на відтворення втрачених документів, доказів та інших матеріалів (як оригіналів), що мають значення для кримінального провадження, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
Дата реєстрації
2025-07-09
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-09 / 2026-07-01
