Реєстраційний номер
0825U003063, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-07-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Усність як засада кримінального провадження.
Здобувач
Максимюк Наталія Іванівна,
Керівник Бобечко Назар Ростиславович
Опонент Крушинський Сергій Антонович
Опонент Тітко Іван Андрійович
Рецензент Фігурський Володимир Михайлович
Рецензент Войнарович Альона Богданівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний університет імені Івана Франка
Опис
У дисертації всебічно досліджено засаду усності у кримінальному провадженні та сформульовано низку положень, висновків і рекомендацій, що характеризуються науковою новизною. Звернено увагу, що, усність не набула нормативного закріплення у ст. 7 КПК України серед положень, які законодавець визначив як засади кримінального провадження, натомість отримала відносну форму виразу у КПК України. Наведено приклади унормування цієї засади у кримінальному процесуальному праві іноземних держав. Наголошено на необхідності абсолютної форми виразу усності в українському кримінальному процесуальному законі з метою дотримання стандартів, визначених практикою ЄСПЛ. З’ясовано, що засада усності у кримінальному провадженні характеризується такими спеціальними ознаками: 1) становить виражену у словах звукову форму спілкування суб’єктів кримінального провадження; 2) сприяє кращому порозумінню і реалізації суб’єктами кримінального провадження кримінальних процесуальних функцій; 3) найяскравіше проявляється у стадії судового розгляду, але не обмежується лише нею; 4) поєднується із фіксуванням кримінальної процесуальної діяльності у формах, закріплених КПК України; 5) слугує однією з гарантій забезпечення права на справедливий суд. Наголошено на важливому значенні усності під час проведення слідчих (розшукових) дій. Відзначена роль усності, зокрема її комунікативного аспекту під час проведення допиту, в частині встановлення психологічного контакту та побудови довірливої атмосфери, що сприяє ефективності отримання показань. Обґрунтовано, що найповніше вимоги засади усності проявляються у центральній стадії кримінального провадження – судовому розгляді. Усність як гарантія права на справедливий судовий розгляд, що здійснюється в умовах гласності та публічності, одержує вияв на кожному з етапів судового розгляду. З’ясовано, що основним засобом звернення учасників судового провадження до суду є клопотання, які можуть заявлятись як усно, так і письмово. Якщо кримінальний процесуальний закон чітко не визначає форму клопотання, то вона має зумовлюватись його змістом. Запропоновано перелік клопотань, що ставляться на розгляд суду під час підготовчого судового засідання та судового розгляду, які, з огляду на важливість та обсяг інформації, що зазначається, слід подавати письмово. Констатовано, що норми КПК України поєднують усність та фіксування кримінального провадження, як взаємозалежні вимоги, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, а їх співвідношення полягає у забезпеченні розумного балансу між процесуальною економією та додержанням прав учасників кримінального провадження. Відзначено, що вимоги засади усності поширюють свою дію на контрольні стадії провадження.
Дата реєстрації
2025-07-21
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-21 / 2026-07-01
