Реєстраційний номер
0825U003986, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-11-2025
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Фаустіанський цикл в оперному мистецтві ХІХ–ХХІ ст.: проблема розуміння
Здобувач
Сюй Сяожань ..,
Керівник Осадча Світлана Вікторівна
Опонент Северинова Марина Юріївна
Опонент Александрова Оксана Олександрівна
Рецензент Лобода Лариса Миколаївна
Рецензент Носуля Анатолій Валентинович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Актуальність теми роботи зумовлена посиленням інтересу до опери як до універсальної форми художнього пізнання, у якій поєднуються філософський, герменевтичний і музикознавчий виміри. Сучасне музикознавство дедалі більше усвідомлює, що опера не є простим синтезом мистецтв, а виступає цілісним герменевтичним організмом, де музика, слово, рух і сценічна дія утворюють багатовимірний простір смислів. З огляду на це дослідження опери як інтертекстуального й діалогічного феномена набуває виняткової наукової значущості, оскільки відображає загальну тенденцію гуманітарного знання – прагнення до осмислення процесів смислотворення.
Оперна творчість, зокрема пов’язана із фаустіанським циклом, є унікальним полем для вивчення діалогу культури з власною історією. У ній перетинаються художні, релігійні, філософські та психологічні коди європейської свідомості. Міф про Фауста, який від Відродження до постмодерної доби переживає безліч інтерпретацій, репрезентує метафізичне ядро європейського духу – конфлікт між прагненням до пізнання й небезпекою духовного падіння. Саме тому фаустівська тема в опері постає не лише як сюжетна, а як онтологічна модель людського буття, у якій знання, воля, віра й спокуса набувають музичного виміру.
Філософсько-естетичний поворот у сучасному музикознавстві, зорієнтований на герменевтичні, семіотичні та когнітивні методи, зумовлює потребу нових підходів до аналізу музичного театру. Дослідження опери як «тексту про текст», як інтерсеміотичного простору, у якому звукові структури перекодовують словесні, а сценічні – емоційно-рухові коди, відкриває можливість по-новому осмислити механізми музичного мислення. Особливого значення набуває аналіз фаустівського циклу в опері XIX–XX століть – від релігійно-романтичного трактування Ш. Гуно до метафізичного театру Ф. Бузоні, у якому музика стає формою духовного самопізнання.
Мета дослідження – визначити специфіку опери як цілісного герменевтичного ту художньо-семантичного феномена на матеріалі оперної фаустіани XIX–XXІ століть, виявивши механізми смислотворення між літературним першоджерелом, лібрето, музичною партитурою, сценічною дією та виконавською інтерпретацією.
Об’єктом дослідження є музичне фаустіанство в європейському мистецтві XIX- XXI ст.
Предметом дослідження є провідні аспекти герменевтичної інтерпретації, інтертекстуальні та інтонаційно-драматургічні моделі оперної фаустіани XIX– XXI століть.
Матеріалами дослідження стали оперні твори на сюжет фаустівського міфу, а саме Ш. Гунро «Фауст», Ф. Бузоні «Доктор Фауст», А. Пуссера «Votre Faust» («Ваш Фауст»), Ріма В. «Faust und Yorick», Бьомера К. «Doktor Faustus», Д. Манцони «Doktor Faustus», деяк. ін.
Дата реєстрації
2025-10-29
Додано/оновлено в НРАТ
2025-10-29 / 2026-07-01
