Реєстраційний номер
0825U004126, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-12-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією: соціальна обумовленість кримінальної відповідальності та склад злочину
Здобувач
Вареник Катерина Володимирівна,
Керівник Євтєєва Дарина Петрівна
Опонент Храмцов Олександр Миколайович
Опонент Євдокімова Олена Володимирівна
Рецензент Нетеса Наталія Володимирівна
Рецензент Новікова Катерина Андріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України
Опис
Робота є одним із перших досліджень, спеціально присвячених розгорнутому науковому аналізу соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією та характеристиці цього злочину. На підставі проведеного дослідження встановлені особливості обставин соціальної обумовленості, елементів та ознак складу кримінального правопорушення, а також сформульовано пропозиції з удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність.
Установлено та розкрито такі обставини соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією: суспільна небезпечність і поширеність (1), системно-правова несуперечливість (2), чіткість і ясність мови (3), можливість боротьби з діянням за допомогою кримінально-правових засобів та неможливість боротьби за допомогою інших (4), співрозмірність позитивних і негативних наслідків заборони (5), повнота складу кримінального правопорушення (6).
Розгорнуто досліджено об’єкт сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією. Доведено, що родовим об’єктом злочину, передбаченого ст. 303 КК України, є однорідна група суспільних відносин, що забезпечують громадський порядок і суспільну мораль, а видовим – суспільні відносини, що забезпечують суспільну мораль.
Проаналізовано об’єктивну сторону сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією. Досліджено форми суспільного небезпечного діяння, способи їх учинення, а також практику судів щодо встановлення цих ознак складу злочину.
Установлено, що втягнення особи в заняття проституцією – це схиляння іншої особи до зайняття проституцією, спонукання її до зайняття такою діяльністю за власним бажанням, що здійснюється за допомогою принаймні одного із способів, чітко визначених в законі (ст. 303 КК). Примушування особи до зайняття проституцією – це спонукання іншої особи до зайняття проституцією всупереч власному бажанню, що здійснюється за допомогою принаймні одного із способів, чітко визначених в законі (ст. 303 КК). Обґрунтовано, що під проституцією слід розуміти сексуальні стосунки хоча б із одним партнером, які відбуваються за умови попередньої домовленості щодо їх оплати.
На підставі аналізу досвіду законотворців країн Європейського Союзу зроблено висновок, що обсяг криміналізації дій, які утворюють сутенерство, чи, принаймні, пов’язані з ним, у цих країнах є набагато ширшим за той, що позначено в КК України терміном «забезпечення заняття проституцією».
Проаналізовано положення Примітки 2 до ст. 149 КК (яка поширюється і на ст. 303 КК), в якій уразливий стан визначається як зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин. Обґрунтовано, що на слова «збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин» не припадає жодного змістовного навантаження, оскільки ці тяжкі обставини цілком охоплюються зовнішніми обставинами, про які йдеться в першій частині цього законодавчого визначення. На підставі цього сформульовано пропозицію щодо вилучення вказаних слів із тексту закону.
Закцентовано увагу на тому, що для заподіяння шкоди такому об’єкту кримінально-правової охорони, як суспільна мораль, має значення сам факт появи в суспільстві нової особи, яку втягнули чи примусили займатися проституцією, а не спосіб, яким від неї цього домоглися.
Досліджено ознаки суб’єктивної сторони сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією, а також правозастосовну практику щодо їх установлення.
Досліджено суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 303 КК, яким є фізична осудна особа, яка на момент його вчинення досягла шістнадцяти років.
Проаналізовано обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність за вчинення сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією, передбачені частинами 2–4 ст. 303 КК.
Системний аналіз санкції ч. 4 ст. 303 КК дозволив установити, що поняттям «тяжкі наслідки» у ч. 4 ст. 303 КК охоплюється спричинення такої шкоди: загибель людей (1), спричинення тяжких тілесних ушкоджень (2), самогубство потерпілої особи (3), зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою (4), зараження венеричною хворобою (5).
Дата реєстрації
2025-11-17
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-17 / 2026-07-01
