Дисертація доктора філософії. Хачатрян Артур Арменович. Адміністративно-правові засади організації та функціонування інституту почесних консулів іноземних держав в Україні

Реєстраційний номер

0826U000020, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

03-02-2026

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Адміністративно-правові засади організації та функціонування інституту почесних консулів іноземних держав в Україні

Здобувач

Хачатрян Артур Арменович,

Керівник Кондратенко Віталій Миколайович
Опонент Шатрава Сергій Олександрович
Опонент Логвиненко Борис Олексійович
Рецензент Окопник Олена Миколаївна
Рецензент Сокуренко Олена Анатоліївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка

Опис

У дисертації викладено результати дослідження унікального для національної правової системи інституту почесних консулів іноземних держав, їхнього сучасного місця в системі міжнародних відносин, а також особливостей і перспектив правового регулювання їхньої діяльності в Україні. Уперше у вітчизняній правовій науці на основі міждисциплінарного підходу здійснено системний аналіз сутності, змісту та функцій почесних консулів іноземних держав; доведено, що вони є важливим інструментом забезпечення ефективної міждержавної взаємодії, розвитку економічних, культурних, гуманітарних, наукових, а також безпекових зв’язків між Україною та державами-партнерами. Передовсім почесні консули є символічними представниками держави, а також дедалі частіше виконують стратегічні функції, що мають практичне значення для захисту прав та інтересів громадян і юридичних осіб, сприяють трансферу технологій, розвитку міжнародної торгівлі, налагодженню міжрегіонального партнерства, реалізації спільних проєктів у галузі освіти, культури, соціальної підтримки тощо. На відміну від класичних дипломатичних представництв почесне консульство забезпечує гнучкість та оперативність міжнародного співробітництва, особливо в умовах обмежених ресурсів та загострення безпекової ситуації в сучасному світі. У дисертації наголошено на тому, що саме почесні консули здатні стати важливою ланкою в розбудові нової моделі публічної дипломатії з огляду на сучасні виклики: війну, глобальні кризи, потребу у швидкому реагуванні на запити громадян за кордоном. Окрім того, у цій праці зосереджено увагу на низці суттєвих прогалин і недоліків у чинній системі правового регулювання цього інституту в Україні. У більшості європейських держав діяльність почесних консулів інтегровано в єдину державну політику й створено належні органи для забезпечення контролю за її виконанням, однак українське законодавство поки що фрагментарне, не систематизоване й досить часто суперечливе, що створює перешкоди для повноцінної реалізації потенціалу інституту почесного консульства. У період змін і реформування публічного управління це особливо актуально, оскільки виникає потреба в гармонізації національного права з актами Європейського Союзу (далі – ЄС); адаптації внутрішніх процедур до європейських і міжнародних стандартів; забезпечення належної прозорості та підзвітності діяльності іноземних представників. Виявлено основні теоретичні й практичні проблеми організації та функціонування почесних консулів в Україні, обґрунтовано авторське бачення шляхів їхнього розв’язання. На основі порівняльно-правового аналізу кращих зразків європейської і світової практики запропоновано модель адміністративно-правового регулювання, яка враховує специфіку сучасних українських реалій, а також безпекові виклики й потребу в розвитку зовнішньої політики держави. Окремо визначено пріоритетні критерії ефективності функціонування почесних консулів, розроблено сучасну класифікацію їхніх функцій (представницькі, правозахисні, комунікаційні, сервісні); визначено індикатори, що дозволяють здійснювати регулярний моніторинг, оцінювання та вдосконалення практики їхньої діяльності. У дисертації сформульовано низку наукових висновків, які мають фундаментальне й прикладне значення. Уперше на основі глибокого аналізу запроваджено комплексний підхід до визначення адміністративно-правового статусу почесних консулів; окреслено його структурні елементи – правові, організаційні, гарантійні, функціональні, відповідальні. Удосконалено теоретико-методологічні підходи до розроблення нормативної бази; запропоновано рекомендації щодо оптимізації законодавчого регулювання, зокрема гармонізації внутрішніх норм із міжнародними актами та європейськими директивами. Доведено важливість розроблення прозорих процедур призначення та відкликання почесних консулів, окреслення їхніх прав, обов’язків, відповідальності, а також упровадження механізмів державного контролю за їхньою діяльністю.

Дата реєстрації

2026-01-04

Додано/оновлено в НРАТ

2026-01-04 / 2026-07-01